Теоретична лінгвістика є розділом, ядром загального мовознавства. Вона досліджує мовні закони і формулює їх як теорії.

Розділ мовознавства, пов'язаний із практичним розв'язанням питань, які пов'язані з вивченням мови.

Емпірична лінгвістика описує реальну мову

Сукупність певних одиниць з властивими їм
формальними, змістовими та функціональними властивостями;

Різноманітні продукти реалізації мовної системи в
певних умовах та ситуаціях комунікації;

Процес використання мовної системи й створення продуктів такого застосування мови в тих чи інших умовах комунікації

Самостійна лінгвістична дисципліна, яка розв`язує теоритичні й прикладні завдання мовознавства за допомогою комп'ютера.

Сукупність технічних при- строїв, засобів, алгоритмічних та програмних процедур, баз даних або знань для виконання поставлених завдань

Інструментальне (=апаратне, hardware) – сукупність тех- нічних пристроїв та засобів

Алгоритмічне та програмне (=software) – сукупність алго- ритмічних та програмних процедур

Лінгвістичне (=lingware) – сукупність баз даних або знань та спеціальних лінгвістичних процесорів для опрацювання інформації природною мовою

Відомості про типи і класи морфем у складі слів окремих частин мови та лексико-граматичних розрядів, їхню буквену (графічну) та фонетичну (звукову) структуру, загальну кількість морфем у слові та кількість морфем окремих типів або класів, їхній розподіл у слові за позиціями відносно стрижневої морфеми українського слова – кореня, а також про схеми комбінування морфем у словах.

Відомості про вживання слів з тими чи іншими морфемами в різних типах текстів, їхній розподіл за частинами мови або лексико-граматичними розряда- ми, за тематичними групами чи функціональними стилями мови, пев- ними сферами життя суспільства й діяльності людини (спеціалізовані, термінологічні різновиди мови, її підмови).

Модель комбінування класів мор- фем втілена майже у чверті всіх простих іменників, засвідчених сучас- ними українськими словниками з найпоказовішими за обсягом та складом реєстрами (у 7548 словах з 32075)5 .

є декларативним знанням про цей суфікс, адже вони нічого нам не повідомляють про правила вживання цієї афіксальної морфеми або її розміщення в слові, комбінування з іншими складниками слова (суфіксами, флексіями чи коренями), закономірності пристосування до них.

це сукупність символів, або образів, що несуть змістове навантаження

кодована (системна) – некодована (одинична)

мовна (вербальна) – немовна (екстравербальна)

Трансформаційна (від лат. transformo “перетворюю, змінюю фо-
рму”) – перетворення інформації;

Консервативна (від лат. cōnservo “зберігаю”) – зберігання інфо-
рмації;

Транслятивна (від лат. trānslātio ”перенос, переміщення”) – пе-
редавання інформації;

Дименсійна (від лат. dīmēnsio “вимірювання, розмір”) – вимірю-
вання інформації;

Утилітарна (від лат. ūtilitās “користь, придатність”) – викорис-
тання інформації;

Метасемантична (від грецьк. μετα ”зверх, понад” та σημαντι- κός ”означальний”) – відображення в оформленні інформації дода- ткового змісту, який впливає на відчуття людини, стимулює в неї певні реакції на інформацію (пор., наприклад, різні способи офор- млення прохання: наказ, уклінне прохання, дружнє спонукання до дії, нейтральний заклик, побажання тощо).

Внутрішня формалізація полягає у структуруванні інформації, вираженої різними одиницями мови або їхніми сукупностями, виділенні визначальних ознак її будови та правил функціонування. Результатом цього різнови- ду формалізації мови і стають моделі певних мовних об’єктів або про- цесів, що з ними відбуваються.

Зовнішня формалізація становить завдання прикладної і, зокрема, комп’ютерної лінгвістики, оскільки зорієнтована на представлення комп’ютеру чи іншому технічному засобу опрацювання інформації уже таких мовних моделей, побудованих за допомогою формально-логічних або математичних методів. Її результат становлять такі моделі мовних об’єктів, які придатні для використання комп’ютера або іншого технічного засобу.