Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
М.Коцюбинський "Тіні забутих предків"(студентка Лис Василина…
М.Коцюбинський "Тіні забутих предків"(студентка Лис Василина Василівна)
жанр
соціально-побутова повість з елементами філософської
ідея
гімн природі, чистоті людських взаємин і почуттів
засудження бездуховного життя, обмеженого дрібними потребами й інтересами
герої твору
Юра-мольфар
"Про нього люди казали, що він богує. Він був як бог, знаючий і сильний, той градівник і мольфар. В свої руках тримав сили небесні й земні, смерть і життя, зроров'я маржини й людини, його боялись, але потребували усі..."
Чугайстир
"Він був без одежі. М'яке темне волосся покривало все його тіло, оточувало круглі і добрі очі, заклинилось на бороді й звисало на грудях...Се був веселий..., добрий лісовий дух, що боронить людей од нявок. Він був смертю для них: зловить і роздере"
Палагна (дружина Івана Палійчука)
"Його Палагна була з багацького роду, горда, пихата, зарозуміла, здорова дівка, з грубим голосом й воластою шиєю..."
сім'я Палійчуків
Іван Палійчук
"Тепер Іван уже легінь, стрункий і міцний, як смерічка, мастив кучері маслом, носив широкий пояс черес і пишну кресаню"
сім'я Гутенюків
Марічка Гутенюк
"Вона їх (співанок) знала безліч. Звідки вони з'явились - не могла б розказати. Вони, здається, гойдалися з нею ще в колисці, хлюпались у купелі, родились у її грудях..."
"Марічка теж вже ходила в заплітках, а се значить, що вона вже готова й віддатись."
Баба Хима
"Стара улеслива баба, завжди привітна, вона вечорами перекидалася в білого пса та нишпорила по загородах сусідських."
Щезник
"На камені, верхи, сидів "той"... скрив гостру борідку, нагнув ріжки і, заплющивши очі, дув у флояру."
Арідник
"Арідник був здатний до всього, що надумав - зробив. Поробив арідник вівці, зробив си скрипку і грав, а вівці пасуться. Раз арідник змерз та й, щоб загрітись, вигадав ватру."
Нявка
"Він бачив перед собою Марічку, але йому дивно, бо він разом з тим знає, що то не Марічка, а нявка. Йшов поруч із нею й боявся пустити Марічку вперед, щоб не побачить криваву діру ззаду у неї, де видно серце, утробу і все, як се у нявки буває"
тема
зображення життя гуцулів на межі ХІХ-ХХ ст.
відтворення поетичного світу давніх гуцульських традицій, міфологічного світосприйняття і світовідчуття гуцулів
сильних і нестримних почуттів
органічної єдності з природою
літературний рід
епос
художній напрям
модернізм
течія
імпресіонізм із символічно-міфологічним елементом
проблематика
життя і смерті
вічності й сили кохання
гармонії людини і природи
протиборства добра і зла
сенсу життя і щастя людини
вірності і зради
вірності кохання і деспотизму антигуманних звичаїв
ролі праці в житті людей
стосунків батьків та дітей
язичництва і християнства
конфлікт твору (складний, багатоплановий)
між родами(Палійчуки - Гутенюки) - Іван - кохання - Марічка
людини з дикою гірською природою (Іван - Чугайстир)
людини із власним "Я" (роздвоєність Івана)
побутовий (Іван - Палагна)
людини з людським буттям (Іван - смерть)
композиція
зав'язка
малі Іван та Марічка знайомляться
розвиток дії
зустріч малих Івана та Марічки, які пасуть скотину
малий Іван вирізає флояру й підслуховує мелодію Чугайстира
зародження кохання й стосунків юних Івана та Марічки
Іван прощається з Марічкою перед тим, як іти на кілька місяців на пасовище
перебування Івана на полонині
повернення Івана, який довідується, що Марічка втопилася
пошуки Іваном Марічки, зникнення його на 6 років
повернення Івана та його одруження на нелюбій Палагні
господарювання Івана й Палагни, "гуляння" Палагни в корчмі
Палагна проводить таємний обряд перед Великоднем і перша її зустріч із мольфаром
Палагна спостерігає битву Юра з грозовою хмарою
Палагна стає любаскою мольфара й нехтує Іваном
бійка Івана з мольфаром
Іван іде в гори, де його починає зводити нявка, яка набула вигляду Марічки
Чугайстир наздоганяє нявку
Іван грає на флоярі, щоб примусити танцювати Чугайстира й тим урятувати нявку
експозиція
зображення карпатської природи
гуцульські родини збираються на Храмове свято до церкви
бійка між родинами Гутенюків і Палійчуків на основі давньої, незапам'ятної неприязні
кульмінація
нявка повертається й зводить Івана до прірви
понівечений Іван помирає
розв'язка
похорони Івана: сумна частина + веселощі
Інші назви
"Відгомін Предковіку"
"Дар Предків забутих"
"Голос віків"
"Тіні минулого"
Історія написання
У 1910 p., повертаючись із лікування в Італії, М.Коцюбинський на декілька днів зупинився в с. Криворівні на Гуцульщині (на запрошення фольклориста Володимира Гнатюка). Повість М. Коцюбинський написав внаслідок глибоких вражень від життя, звичаїв і обрядів, оригінальності мислення і світосприймання карпатських гуцулів.
фільм "Тіні забутих предків"
https://m.youtube.com/watch?v=T3kMo7wtHpg
Сюжет повісті
Сюжет твору перегукується з трагедією Шекспіра «Ромео і Джульєтта». У них є чимало спільних рис. Як Монтеккі й Капулетті, ворогують роди Палійчуків і Гутенюків. У цих родах є діти, які кохають один одного, – Іван і Марічка.
Давня ворожнеча має стати їм на перешкоді. Як і в Шекспіра, герої М. Коцюбинського гинуть.
