Анатомо-фізіологічні та психофізіологічні основи використання логопедичного масажу. Підготувала:Шеремета Мирослава

Анатомо-фізіологічні

Психофізіологічні

Переферичні

Центральні

Складається з трьох основних систем:

Гортань

Порожнина рота і носа

Органи дихання :

Органи дих. забезпечують струмінь повітря, що примушує вібрувати голосові звязки гортані, коливання яких і створює звукову хвилю.
До орг. дих. відносять легені і м'язи, що приводять їх до руху, у тому числі і діафрагма ( грудочеревна переона, що відміжевоє грудну порожнину від черевної), яка, вигинаючись давить знизу на легені і виробляєокремі дихальні поштовхи різної сили, що забезпечує вимовляння складів мови.

Гортань слугує продовженням дихального горла.Утворена 4 хрящами, у просторі між якими розташовані в горизонтальній прощині голосові зв'язки. Голос. зв'язки є двома еластичними м'язами, які приводяться в коливальний рух струмом повітря,що виходить з дихального горла.голосові зв'язки завдяки своєму розташуванню і рухливості хрящів, до яких вони прикріплені, можуть здійснити зміни воякого роду.
1.Вони можуть бути зімкнуті між собою абао розходитись своїми кінцями так, що між ними утвориться простір тобто голосова щілина.Проходячи крізь гортань,струм повітря породжує звукову хвилю.Порожнина рота є головним резонатором звукових хвиль, що виникли в гортані.Шляхом зміни величини і форми порожнини рота утворюється різне звкчання голосних звуків.

Носова порожнина виконує функцію додаткового резонатора, прохід до якого може бути відкритий або закритий піднебінною завіснокю(язичок).у першому випадку виходять так звані носові звуки- м,н. У дургому - носові звуки.

Переферичні органи мовлення:

  1. Енергенична система дихальних органів, необхідна для винекнення звуку(легені і головний дихальний м'яз-діафрагма) 2. Генераторна система- звукові вібратори,при коливанні яких утворюються звукові хвилі(голосові зв'язки гортані-тоновий вібратор;щілини і затвори,що виходять в торі при артикуляції). 3. Система резонатора(носоглотка, череп, гортань і грудна клітка).

Органи слуху: У лівій півкуль локалізується спецефічний слуховий центр. Мовлення- центр Верніке. Розвиток слуху людини відбувається за рахунок розвитку центрального апарату, що виражається в ускладненні кори головного мозку.

Три рівні внутрішнього мовлення:

  1. Співвідноситься з утворенням множинних зв'язків між базовими елементами і матеріалізованою лексикою мовлення, так званою"вербальною мережею".У численних електроенцефалографічних експерементах було показано, що об'єктивній і мовній зв'язності слів відповідає зв'язність їх слідів в нервовій системі.Ці зв'язки і є "вербальні мережі", або "семантичні поля".Показано, що при активізації вузла"верьальної мережі" затухаюче збудження розповлюджується на вколиці вузли цієї мережі.
  1. Оскільки мовлення людини завжди динамічне і індивідуальне, то "вербальна мережа" через свої особливості,такі, як статичність і стандартність,може складати лишн передумовуі можливість мовленнєвого процесу. Тому згідно Т. Н. Ушакової і механізмі внутрішнього мовлення існує третій динамічний рівень, відповідною своїм тимчасовим і змістовним характеристикам продуктивного зовнішнього мовлення.

1.Пов'язаний з механізмами дії і володіння окремими словами, що позначають події і явища зовнішнього світу. Цей рівень реалізує так звану номінативну функцію мовлення, таким чином мовлення служить основою для подльшого розвитку механізмів внутрішнього мовлення.

Фізіологічним підгрунтям мовлення є умовлорефлекторна діяльність кори великих півкуль головного мозку, подразниками для якої є слова ,"сигнали сигналів" за І. Павловим, що замінюють безпосередні предмети та їх властивості. ✅Як подразник слво постає у 3 фомах:

Побачине слово

Вимовлене слово

Почуте слово