Органи дих. забезпечують струмінь повітря, що примушує вібрувати голосові звязки гортані, коливання яких і створює звукову хвилю.
До орг. дих. відносять легені і м'язи, що приводять їх до руху, у тому числі і діафрагма ( грудочеревна переона, що відміжевоє грудну порожнину від черевної), яка, вигинаючись давить знизу на легені і виробляєокремі дихальні поштовхи різної сили, що забезпечує вимовляння складів мови.

Гортань слугує продовженням дихального горла.Утворена 4 хрящами, у просторі між якими розташовані в горизонтальній прощині голосові зв'язки. Голос. зв'язки є двома еластичними м'язами, які приводяться в коливальний рух струмом повітря,що виходить з дихального горла.голосові зв'язки завдяки своєму розташуванню і рухливості хрящів, до яких вони прикріплені, можуть здійснити зміни воякого роду.
1.Вони можуть бути зімкнуті між собою абао розходитись своїми кінцями так, що між ними утвориться простір тобто голосова щілина.Проходячи крізь гортань,струм повітря породжує звукову хвилю.Порожнина рота є головним резонатором звукових хвиль, що виникли в гортані.Шляхом зміни величини і форми порожнини рота утворюється різне звкчання голосних звуків.

Носова порожнина виконує функцію додаткового резонатора, прохід до якого може бути відкритий або закритий піднебінною завіснокю(язичок).у першому випадку виходять так звані носові звуки- м,н. У дургому - носові звуки.

1. Енергенична система дихальних органів, необхідна для винекнення звуку(легені і головний дихальний м'яз-діафрагма) 2. Генераторна система- звукові вібратори,при коливанні яких утворюються звукові хвилі(голосові зв'язки гортані-тоновий вібратор;щілини і затвори,що виходять в торі при артикуляції). 3. Система резонатора(носоглотка, череп, гортань і грудна клітка).

Органи слуху: У лівій півкуль локалізується спецефічний слуховий центр. Мовлення- центр Верніке. Розвиток слуху людини відбувається за рахунок розвитку центрального апарату, що виражається в ускладненні кори головного мозку.