Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Формування психічних процесів відповідно до природи порушення писемного…
Формування психічних процесів відповідно до природи порушення писемного мовлення.
Письмо тісно пов'язане з усним мовленням і здійснюється лише на основі достатньо високого рівня його розвитку. Реалізація цього процесу потребує залучення великої кількості операцій та відбувається завдяки злагодженій роботі чотирьох аналізаторів:
мовнослухового
зорового
рухувого
мовнорухового
У момент формування письмо як специфічна психічна дія є складним багатогранним процесом, який охоплює такі компоненти, що становлять функціональну систему письма (за О. Лурія):
процеси опрацювання слухомовленнєвої інформації (звуковий аналіз почутого, слухомовленнєва пам'ять);
•диференціація звуків на основі кінестетичної інформації;
•актуалізація зорових образів літер;
•розміщення елементів у літері, рядка у просторі;
•моторне (кінетичне) програмування графічних рухів;
•планування, реалізація та контроль акту письма;
•підтримання робочого стану, активного тонусу кори головного мозку.
Першою із специфічних операцій процесу письма є аналіз звукового складу слова, яке підлягає написанню.
Другою важливою умовою є уточнення звуків та перетворення почутих звукових варіантів в узагальнені мовленнєві звуки — фонеми.
Третім і останнім моментом в процесі письма є перекодування зорових схем букв у кінетичну систему послідовних рухів, необхідних для запису ( графеми переводяться в кінеми ).
В процесі письма можна виділити два рівня організації:
письмо як мовленнєва діяльність.
сенсомоторний рівень, який відповідає за техніку письма;
Л. С. Цвєткова говорить про участь в процесі письма кінестетичного, кінетичного, просторового, пропріоцептивного аналізаторів. Між цими аналізаторними системами існує складна умовно-рефлекторна взаємодія. Сенсорний рівень письма забезпечує наступні операції:
звуковий аналіз слів;
встановлення послідовності звуків;
уточнення почутих варіантів звукової фонеми;
переведення фонем в графеми;
переведення зорових образів букв ( графем ) в рухові образи. Більш високий рівень формується на основі сенсомоторного, в якому можна виділити два складових аспекти: психологічний, лінгвістичний.
Психологічний зміст письма включає в себе:
мотив ( намір до письмового мовлення );
створення задуму ( про що писати );
визначення загального смислу змісту писемного мовлення (що писати);
регуляцію писемної діяльності і здійснення контролю за діями, що виконуються.
Лінгвістична організація — відповідає на питання, якими засобами здійснюється письмо. Реалізує переведення внутрішнього смислу в лінгвістичні коди — в лексико — морфологічні і синтетичні одиниці ( слова і речення ).
При цьому використовується парадигма мовних засобів. :
О. М. Корнєв виділяє 3 рівні функціональної структури письма.
Третій рівень (нижчий) включає в себе інтелектуальний розвиток, розвиток умовних рефлексів, рівень розвитку сукцесивних здібностей, розвиток пальцевого праксису.
Другий рівень включає в себе здатність до символізації, фонематичне сприймання і уявлення, операцію фонологічного структурування слів, операцію трансформації часової послідовності звуків, просторову послідовність букв, зорово — моторну координацію.
І перший рівень (вищій) забезпечується навичкою звукобуквеної символізації, навичкою моделювання звукової структури слів, графомоторними навичками.
Спрощена психолінгвістична модель процесу породження писемного мовлення може виглядати наступним чином:
мотив;
програмування (загальний зміст, послідовність, формулювання першої думки);
оформлення думки в речення, семантичний етап переходить в мовний;
аналіз речення на слова (виділення меж слів);
звуковий аналіз структури слів;
співвіднесення виділених фонем з графемами;
відтворення графем за допомогою рухів руки.
До процесу письма і читання має відношення весь мозок. Найбільшу участь беруть наступні ділянки кори головного мозку:
Лобна доля (ліва півкуля) відповідає за організацію довільних рухів, за рухову організацію мовлення (центр Брока), за планування і регуляцію діяльності;
Скронева доля: слуховий, гностичний центр мовлення (центр Верніке). Скронева доля відіграє важливу роль в організації механізмів пам’яті;
Потилична доля відповідає за сприймання і переробку зорової інформації, за організацію складних процесів зорового сприймання;
Тім’яна доля відповідає за сприймання і аналіз чуттєвих подразників, за просторове орієнтування (шкіряно — м’язово — кінестетичне відчуття).