Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Підходи до вивчення особистості у психології - Coggle Diagram
Підходи до вивчення особистості у психології
У сучасній психології виділяють наступні напрями дослідження особистості:
В основі виділення даних напрямів знаходиться детермінація розвитку особистості під впливом середовища і спадковості.
соціогенетичний
персоногенетичний
біогенетичний
культурно-історичний системно-діяльнісний підхід розвитку особистості.
Представників
біогенетичного напряму
розвиток людини як
особистості залежить від певніх антропогенетичних властивостей
(задатки, темперамент, біологічний вік, стать, нейродинамічні
властивості, органічні потреби, потяги тощо.), які проходять різні
стадії дозрівання під час реалізації філогенетичної програми виду в
онтогенезі.
Основним завданням представників
соціогенетичного напряму
є вивчення процесів соціалізації людини, засвоєння людиною
соціальних норм і ролей, набуття соціальних настанов і ціннісних
орієнтацій, формування соціального і національного характеру
людини як члена тієї або іншої спільності.
У центрі уваги представників
персоногенетичної орієнтації
стоять проблеми активності, самосвідомості і творчості
особистості, формування людського Я, боротьби мотивів,
виховання індивідуального характеру і здібностей, самореалізації і
особистого вибору, пошуку сенсу життя.
Культурно-історичний системно-діяльнісний підхід розвитку
особистості. -властивості людини як індивіда розглядаються як
“безособові” передумови розвитку особистості, які в процесі
життєвого шляху можуть отримати особистісний розвиток.
Соціокультурне середовище є джерелом, що живить розвиток
особистості, а не “чинником”, що безпосередньо визначає
поведінку. рушійною силою розвитку особистості виступають
спільна діяльність і спілкування, за допомогою яких здійснюється
залучення особистості до культури.
У рамках системно-діяльнісного підходу особистість
розглядається як відносно стійка сукупність психічних
властивостей, як результат включення індивіда у простір
міжіндивідуальних зв’язків