Please enable JavaScript.

Coggle requires JavaScript to display documents.

Сучасні освітні технології, їх характеристика. - Coggle Diagram

- - - - 1)індивідуальна - учень працює самостійно за завданням, інструкції викладача;
      - 2)парна - «учитель-учень», «учень - учень» (один говорить - інший слухає);
      - 3)групова - «учитель-учень», «учень-учні» (один говорить - всі слухають). На думку В. К. Дьяченко, до групової формі відноситься не тільки робота в малій групі, але і фронтальна форма навчання;
      - 4)колективна - «половина учнів говорить - половина слухає». До колективної формі автор відносить тільки роботу в парах змінного складу. Групові форми роботи не є в строгому сенсі слова колективними формами, так як в них, як правило, інтенсивно працюють найактивніші учні.
- - - - Німецька модель передбачає створення модульної програми курсу як сукупності завершених змістових модулів. Програма оформлюється у вигляді три-, бі- та одночасних модулів.
        
        Метою модульного навчання є розвиток індивідуальності, найповніша реалізація здібностей та природних уподобань дитини, осмислення нею практичної цінності одержаних знань, формування умінь діяти в нестандартних ситуаціях. П. Юцявічене зосереджує увагу на пізнавально-операційному аспекті реалізації модульності. Вона розробляє принципи, правила та умови створення модульних навчальних програм.
- - - - Розглянемо категорії цілей пізнавальної діяльності:
        
         знання: учень відтворює конкретні факти, терміни, теорії, поняття, принципи, процедури;
        
         розуміння: учень пояснює зв'язки між явищами, перетворює навчальний матеріал з однієї форми вираження в іншу (наприклад, з текстовою в рісуночних і навпаки);
        
         застосування: учень використовує отримані знання за зразком в подібній або зміненій ситуації;
        
         аналіз: учень виділяє істотні ознаки, міркує логічно;
        
         синтез: учень пише творчий твір, пропонує план експерименту, вирішує проблемні завдання з опорою на знання з різних областей;
- - - - • Орієнтація
      - • Визначення мети
      - • Проектування
      - • Організація
      - • Реалізація
      - • Контроль
      - • Коригування
      - • Оцінювання
      - I. Етап орієнтації включає:
        мотивацію вчителем запланованої діяльності, позитивну настанову на роботу; орієнтацію учнів щодо місця пропонованого знання в цілому курсі, розділі, темі з допомогою схем, таблиць, опор, вербальних установок тощо; визначення особистісного досвіду учнів і пов'язання цього досвіду з проблемами заняття.
        
        II. Етап визначення мети передбачає: визначення на уроці разом з учнями значущої мети здійснення тієї діяльності, яка запланована вчителем (що може дати робота учням саме на цьому уроці для складання тематичного заліку, державної атестації, майбутнього життя); визначення показників досягнення поставлених завдань. Методи і прийоми реалізації першого та другого етапів: актуалізація, пробле-матизація, інтрига, ігрова ситуація, прийоми розвитку пізнавального інтересу.
        
        III. Етап проектування включає:
        виконання запропонованої вчителем діяльності шляхом залучення учнів до виконання випереджальних завдань, підготовки повідомлень, рефератів, виготовлення та відбору наочності; складання плану роботи; обговорення плану уроку.
        
        IV. Етап організації виконання плану діяльності передбачає: подання можливих варіантів і способів виконання навчальної діяльності (усна чи письмова форма, типи завдань, форми звітності, індивідуальна робота чи робота в групах, робота з текстом чи з іншими засобами одержання інформації); вибір учнями способу фіксації нового матеріалу(конспект, схема, таблиця, опора, план, тези, висновки тощо); варіативність домашнього завдання (диференціація за рівнем складності та способом виконання).
        Методи та засоби психолого-педагогічної підтримки діяльності учнів: заохочення, створення яскравих наочно-образних уявлень; навчально - пізнавальна гра; створення ситуації успіху, пізнавального інтересу; створення проблемної ситуації; спонукання до пошуку альтернативних рішень; виконання творчих завдань; кооперація учнів; створення ситуації взаємодопомоги тощо.
        
        V. Етап контрольно-оцінювальний: залучення учнів до контролю за перебігом навчальної діяльності шляхом заохочення їх до різних видів контролю, самоконтролю, взаємоконтролю, роботи в групах; участь учнів у виправленні помилок і недоліків у знаннях, усвідомлення їх причин шляхом взаємо- та самоаналізу; надання учням можливості самостійно або за участі вчителя, інших учнів порівнювати отримані ним результати з критеріями стандарту, закладеного у навчальній програмі; використання механізмів оцінного методу (позитивного ставлення до успіхів школяра), оцінювання (виставлення рівневих оцінок за дванадцятибальною системою оцінювання навчальних досягнень, поурочного бала, рейтинг) не тільки результатів, а й самого процесу навчання.
        
        VI. Заключний етап передбачає: усвідомлення учнями ситуації досягнення мети; відчуття успіху; підкріплення позитивної мотивації стосовно діяльності, тобто реалізацію оцінного методу.
        
        1 more item...