Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
«Інформація. Дії з інформацією». - Coggle Diagram
«Інформація. Дії з інформацією».
Інформація
– це відомості або повідомлення про навколишній світ, отримані різними шляхами.
інформацію передають за допомогою
повідомлень.
За допомогою повідомлень здійснюється обмін інформацією:
між людьми
(вчителька розповідає учням про основні пристрої комп’ютера)
між тваринами
(гавкіт собак на вулиці)
між
людьми і тваринами
(команди для собаки)
між приладами і людьми
(шкільний дзвінок вчителям і
учням повідомляє про початок або закінчення уроку)
між приладами
(надсилання SMS з одного
телефону на інший)
Слід звернути увагу на те, що:
одну і ту ж інформацію можна передати за допомогою різних повідомлень;
одне і те ж повідомлення може нести різну інформацію залежно від того, як тлумачать його
різні люди чи одні і ті ж люди за різних обставин.
Ці твердження вчитель має пояснити за допомогою достатньої кількості прикладів:
1) про місце, де дозволяється переходити вулицю пішоходам, можна повідомити написом на
спеціальному щиті «Перехід»,або пофарбувавши місце переходу на дорозі білими смугами, або
встановивши спеціальний дорожній знак;
2) слова «хороша погода» можуть означати і сонячну погоду, і дощову, і теплий літній день, і
морозний зимовий;
3) сигнали машини швидкої допомоги для людини, яка на неї чекає, очевидно означають щось
зовсім інше, ніж для людини, яка випадково просто побачила машину на вулиці.
(приймачем може бути тільки жива істота).
інформація завжди передається від джерела до приймача.
У 2 класі, учні дізнаються, як саме людина сприймає інформацію про об'єкти. Для цього на уроці можна провести гру «Впізнай об’єкт».
Наприклад:
1) запропонувати учням заплющити очі на декілька секунд, а потім розплющити і запитати,
що вони бачили заплющеними очима і розплющеними;
2) включити приємну музику, щоб учні послухали, а потім попросити їх закрити вуха;
3) зав’язати дитині очі та дати понюхати квітку, парфуми, хліб; скуштувати на смак хліб, цукерку, яблуко;дати доторкнутись до мочалки, книги і поставити завдання – впізнати за запахом, смаком, на дотик об’єкти.
За допомогою органів чуття людина може сприймає інформацію з навколишнього
середовища, а саме органів:
1) зору (очі);
2) слуху (вуха);
3) нюху (ніс);
4) смаку (язик);
5) дотику
(шкіра).
За способом сприймання розрізняють такі види
інформації:
зорова
слухова
нюхова
смакова
дотикова
Приватна інформація
– це інформація, поширення якої можливе лише за згодою її
власника на тих умовах, які він вкаже.
Публічна інформація
– це інформація, яка вільно збирається, отримується, зберігається,
використовується та поширюється.
Авторське право
– це набір прав, які мають автори на свої твори (літератури, мистецтва,
науки, …).
У 3 класі учні знайомляться видами інформації за способом подання:
графічний
(малюнки, картини, фогографії),
текстовий
(листи, щоденник, текст підручника),
числовий
(математичні приклади, дати, годинник),
звуковий
(музика, шуми, розмова),
світловий
(сигнали світлофора, фари машин),
міміки та жестів
(жести міліціонера-регулювальника, розмова людей з вадами слуху),
комбінований
(учитель не лише пояснює матеріал, а й демонструє малюнки, друзі не лише розповідають про екскурсію, а й показують фото, відеозаписи).
Властивості інформації, з якими знайомляться учні у 4 класі:
1)
Повнота
– інформації достатньо для розуміння ситуації та прийняття правильного рішення.
2)
Достовірність
– інформація відображає істинний стан справ.
3) Корисність
– це практична цінність інформації для конкретної людини.
4) Актуальність
– важливість, істотність для певного часу.
5) Зрозумілість
– інформація представлена в доступному для сприйняття вигляді.
Інформаційні процеси
-
це дії, які виконують з інформацією.
Приклади інформаційних процесів:
Отримання.
Опрацювання.
Зберігання.
Передавання.
Кодування
– процес перетворення повідомлень за допомогою певного коду у зручну для
передавання, зберігання та опрацювання форму.
Код
– це набір символів або сигналів і правил, що використовуються для кодування
повідомлень.
Декодування
– це процес розкодування, розшифрування кодів. Це зворотній процес до
кодування.
Римська нумерація.
Старовинна нумерація, що використовується для позначення століть, розділів у книгах тощо.
Для зображення чисел у цій системі використовують 7 основних знаків:
I – 1, V – 5, X – 10, L – 50,
C – 100, D – 500, M – 1000.
Правила читання чисел римської системи числення.
У римській системі числення відсутній знак, що позначає нуль.
Кожен знак у записі одного числа не можна використовувати більше 3 разів.
Число записуємо, розділяючи його на розряди: сотні, десятки, одиниці
При записі чисел менше число може стояти праворуч від більшого, тоді воно додається до
більшого.
Якщо менше число записане ліворуч від більшого, то його слід відняти від більшого.
1 біт – це символ 0 або 1,
1 байт = 8 біт.