Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Робота при моторній алалії (Мордованюк Даріна ЛОГб-1-20) - Coggle Diagram
Робота при моторній алалії (Мордованюк Даріна ЛОГб-1-20)
На підготовчому етапі з метою подолання мовленнєвого негативізму
учитель-логопед створює ігрові ситуації
залучає дитину до спільних продуктивних видів діяльності (малювання, ліплення, конструювання тощо), які стимулюють у дитини бажання говорити, що є
основним на підготовчому етапі.
Слід зазначити, що робота з подолання мовленнєвого негативізму проводиться паралельно із збагаченням словникового
запасу
Важливим моментом в роботі учителя-логопеда є використання завдань, спрямованих на розвиток розуміння мовлення. Під час розуміння мовлення дитина спирається не на звукове оформлення слів, а на широкий контекст мовленнєвого висловлювання. Тому питання учителя-логопеда в бесідах, спрямованих на виявлення розуміння слів, речень, повинні містити слова-підказки.
Робота з розвитку предикативної функції мовлення та попередження проявів аграматизмів здійснюється шляхом
оволодіння дитиною з алалією елементами граматичної будови мовлення. Робота проводиться поетапно в такій послідовності: формування однослівної фрази; формування речень з двох слів на базі однослівних речень; формування моделей речень з двох головних членів – підмета і присудка.
логопедичну роботу слід розпочинати з вирішення завдань
формування психологічних передумов мовленнєвої діяльності
подолання мовленнєвого негативізму
розвитку загальної і
мовленнєвої моторики,
формування
ігрової діяльності
корекції зорового,
слухового, тактильного сприймання,
розвитку вмінь, спрямованих на сприймання, осмислення і розуміння мовленнєвої інформації.
Другий етап корекційної роботи спрямований на формування у дітей початкових мовленнєвих умінь у ситуаціях діалогічного спілкування. На цьому етапі триває робота з розвитку загальної і
мовленнєвої моторики, всіх психічних процесів.
Основним напрямком другого етапу є активізація пасивного словника та практичне оволодіння найпростішими формами словотворення, словозміни. Паралельно проводиться робота з формування зв’язного мовлення: поширення речень, її граматичне оформлення, створення ситуацій діалогу, складання розповіді описового характеру тощо.
Напрямами корекційної роботи
другого етапу є:
збагачення словника і подолання парафазій
формування фрази і включення її в зв’язне мовлення (використовуються вправи для формування граматичної
будови мовлення, уявлень про структуру речення та його інтонаційне оформлення);
формування звуковимови (при цьому основним є не постановка звуків, а розвиток слухового сприймання).
На даному етапі роботи на індивідуальних заняттях учитель-логопед закріплює у дитини з алалією вміння словотворення і словозміни. Варто зазначити, що необхідно приділяти
велику увагу роботі над складової структурою слова
На третьому етапі корекційної роботи відбувається формування висловлювання як основної одиниці мовлення.
Основними напрямами даного етапу є:
формування експресивного мовлення
формування системи значень слів, формування словотворення, граматичного
структурування
подальший розвиток
фразового мовлення
збагачення словника дітей; формування фразового мовлення
практичне оволодіння формами
словотворення і словозміни.
Робота з формування вміння структурувати речення починається з вправ у практичному складанні простих непоширених речень за картинкою і наочною ситуацією. На заняттях дитина вправляється в поширенні речень шляхом їх нарощування за зразком, поданому педагогом, і самостійно.
Робота з формування та розвитку діалогічного мовлення передує формуванню зв’язного монологічного висловлювання, що включає формування у дітей уміння відповідати на поставлені запитання (вміти давати короткі і повні відповіді); вміння ставити запитання; вміння вільно і невимушено вести бесіду.
Важливим завданням логопедичної роботи є навчити дітей докладно і послідовно, граматично і фонетично правильно викладати свої думки
Четвертий етап корекційної роботи при моторній алалії спрямований на формування комунікативних умінь і навичок зв’язного мовлення.
При цьому використовуються серії сюжетних картинок, символічні зображення, опорні слова та схеми тощо
Від діалогу в міжособистісному спілкуванні поступово переходять до монологічного мовлення, спираючись на інтерес дитини до навколишнього.