Please enable JavaScript.

Coggle requires JavaScript to display documents.

Сутність та основні категорії менеджменту - Coggle Diagram

- - - - Школа науки управління (кількісного підходу) (1950 р. і до наших днів)
        
        Виникла в Англії під час другої світової війни як наслідок пошуку шляхів боротьби з німецькими масовими повітряними ударами, підводним німецьким флотом, а також висадки союзників в Європі. Основою школи є дослідження моделей, тобто форм представлення реальності, і операцій. Після створення моделей змінним величинам надаються кількісні значення. Особливу роль тут відіграє технічне та програмне забезпечення. Представники цієї школи розглядають управління як логічний процес, що може бути виражений в математичній формі. Розробка концепцій управління базується на застосування математичного апарату, з допомогою якого досягається інтеграція математичного аналізу та суб’єктивних рішень менеджера. Формалізація управлінських функцій викликала необхідність перегляду структурних елементів організації
  - - - Школа людських стосунків (1930 – 1950 рр.).
        
        Заснували Мері Паркер Фолліт та Елтон Мейо. Фолліт вперше визначила менеджмент як “забезпечення виконання робіт з допомогою інших осіб”. Школа рекомендувала використовувати прийом управління людськими стосунками шляхом впливу безпосередніх керівників на працівників, консультацій з працівниками, забезпечення широких можливостей спілкування на роботі. Ідея полягає в тому, що уважне ставлення до людей значно підвищує продуктивність праці.
      - Школа поведінських наук (з 1950 р. до наших часів).
        
        формувалась Крісом Анджирисом, Ренсоном Лайкертом, Дугласом Мак Грегорем, Фредеріком Гербергом та іншими вченими – біхевіористами (від англ. behavior – поведінка). В основі лежать методи налагодження міжособистих відносин, підвищення ефективності людських стосунків, формування колективів за психологічною сумісністю тощо
  - - - Школа наукового управління (1885 – 1920 рр.).
        
        Її засновник Генрі Форд розробив теорію, в основу якої поклав ідею потоково-масового виробництва. Відповідну систему управління називали “терором машини”. Форд, який спочатку працював менеджером Детройтської автомобільної компанії, а потім став її власником, сформував механізми чіткого контролю і планування, ефективного мотивування, конвеєрного складання, безперервних технологічних процесів, інноваційного розвитку, активного адміністрування
      - Школа наукового управління (1885 – 1920 рр.).
        
        Найтісніше пов’язана з роботами Фредеріка І.Тейлора, Френка і Лілії Гілбрейт, Генрі Ганта. Вони займались дослідженням на рівні організації, продукуванням виробничого менеджменту. Тейлор і Гілбрейт (Джілбрейт), які починали свою кар’єру робітниками, займались спостереженнями, замірами і аналізом операцій ручної праці, стимулюванням трудової активності, нормуванням праці тощо. Завдяки розробці концепції наукового управління менеджмент був визнаний самостійною галуззю наукових досліджень.
      - Класична (адміністративна) школа управління (1920 – 1950 рр.)
        
        Започаткована Анрі Файолем, якого часто називають батьком менеджменту. Займалась вивченням питань ролі та функцій менеджерів. Файоль був керівником інституційного рівня управління, оскільки керував французькою вугільною компанією. Інші засновники адміністративної школи, такі як Ліндан Ірвік (консультант з питань управління в Англії), Джеймс Д.Муні (працював в компанії “Дженерал Моторс”), також були практиками. Файоль розділив процес управління на п’ять основних функцій: планування, організування, розпорядництво, координування та контроль. На засадах розробок Файоля у 20-х. рр. було сформульовано поняття організаційної структури управління підприємства, елементи якої є системою взаємозв’язків, неперервних взаємопов’язаних дій - функцій управління
- - - - слабка мотивація персоналу
      - активне використання адміністративних методів управління
      - жорстка централізація
    - - низька продуктивність праці
      - низька конкурентоспроможність
      - нездатність підприємства вийти на зовнішні ринки через якість продукції