Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ ст., Репертуар труп…
Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ ст.
Передумови створення театру корифеїв
Шкільна драма
Шкільна драма, була віршовим діалогом.Сюжет з античної літератури або Біблії, легенди святих, мучеників , подвиги царів і полководців.
Автори
Викладачі поетики, виконавці - їхні учні
Приклад
"Володимир" Феофана Прокоповича, присвячена гетьманові І.Мазепі
Інтермедія
Інтермедія – невелика за обсягом комічна сценка або п`єса, яку виконували між актами основного драматичного дійства, що мала за мету дати відпочинок і розвагу глядачеві.
Сюжет
Мотиви й сюжети усної народної творчості
Популярні книжні анекдоти, які відображали життя та побут українського народу.
Актори
Учні тодішніх шкіл, зокрема студенти Києво-Могилянської академії
Мандрівні дяки
Вертеп
Вертеп – це старовинний пересувний ляльковий театр, який ставив релігійні й світські п’єси, різновид лялькового театру, який створювався для розваги і повчання публіки
Сюжет
Релігійний
Світцький
Актори
У живому вертепі - актори
У ляльковому вертепі - ляльки
Новий український театр веде свій початок від вистави «Наталка Полтавка» І. Котляревського
Здійснений
1819 року в Полтаві
Після знаменитої «Наталки Полтавки» І. Котляревського, «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки–Основ’яненка, «Назара Стодолі» Т. Шевченка розвиток українського театру і драматургії був досить млявим
Розвиток українського театрального мистецтва
60-70-х роках ХІХ ст
.
Професійного українського театру ще
НЕ
було
Кінць 50-хрр. ХІХ ст
В містах України
Немирові
Кам'янці-Подільському
Чернігові
Виникають
аматорські театральні гуртки
, які виплекали думку про нагальну потребу організації українського професійного театру
Бобринці
Єливестграді(зараз Кіровоград)
Києві
Кременчуці
Одесі
1876 рік
- Емський указ
Розвиток українського театрального мистецтва призупинив Емський указ 1876 року, який забороняв театральні вистави українською мовою
1881 рік
Міністерство внутрішніх справ російського уряду дозволило театральному антрепенерові Г.Ашкаренку та актору М.Кропивницькому організувати самостійну українську трупу в Кременчуці
Перший професійний український театр
Засновник та організатор
Кропивницький Марко Лукич
З осені 1883 рок
у новим директором українського театру став М.Старицький, а М.Кропивницький залишився на посаді режисера та актора.
Назва
«театр корифеїв»
З грецької мови перекладається як «вождь», «голова», «керівник».
Ашкаренко Григорій Андрійович
Кропивницький Марко Лукич
Пам'ятник Кропивницькому Марку Лукичу
У 1882 році ця трупа, почала давати систематичні вистави в Кременчуці, Харкові, Києві та інших містах
10 січня 1882 року
М. Кропивницький здійснив постановку п’єси Т. Шевченка «Назар Стодоля»
Саме з цієї дати й починається літочислення українського професійного театру
Зародження і перші кроки цього театру пов’язують із такими зірками української сцени
Марко Кропивницький
М.Старицький
родина Тобілевичів
Іван Карпенко-Карий
Найбільш відомий нам Іван під псевдонімом Карпенка-Карого. Він виступав не тільки на сцені, а й був відомий у літературі як майстер реалістичних комедій і драм
Садовський Микола Карпович
Микола взяв на честь матері прізвище Садовського і був знаменитим актором і режисером.
Саксаганський Панас Карпович
Був відомим актором і режисером.
Марія Карпівна Садовська-БарілоттіСпівачка
Вона належала до найкращих артисток і співачок свого часу.
Представники родини Тобілевичів зробили значний внесок у відродження культурно-мистецького розвитку національного українського реалістичного професійного театру.
Тобілевичі пристрасно боролись за глибоку народність та реалізм у театральному мистецтві. Вони були майстрами української сцени та відіграли не одну значну роль у розвитку передового театру в Україні.
Четверо корифеїв національного театру дала одна родина тобілевичів
Марія Заньковецька
Геніальна актриса, майстерність якої сягала світового рівня
Творчий шлях розпочався 1882 року в Єлисаветграді у складі українського театру під керівництвом М.Кропивницького
Заньковецька дебютувала в п’єсі І.Котляревського «Наталка Полтавка».
У репертуарі М.Заньковецької було понад 30 ролей на сцені
У 1922 році українська громадськість урочисто відсвяткувала 40-річчя діяльності актриси.
М.Заньковецькій першій в Україні уряд присвоїв високе звання народної артистки.
Ліницька Любов Павлівна
М.Затиркевич-Карпинська
1886 рік
Перший професфйний театр розділився на дві групи
Старші актори
Старші утоворили нове театральне товариство
На чолі з М. Кропивницьким
Молоді актори
Зініна
Вірина
Грицай
Садовська-Бараліоті
На чолі з М.Старицьким
Поява нових театральних колективів
1888 рік
Утворилося вже три трупи
На чолі з
Кропивницьким
Садовським
Старицьким
Колективи складалися в середньому із сорока осіб без музикантів.
Пізніше власну трупу організували
Саксаганський
Іван Карпенко- Карий
90-ті роки
Кількість театральних колективів становила
понад 30
Найвитриваліші були товариства під приводом
П.Саксаганського
М.Садовського
У 1898 році об'єдналися
У 1900 році до об'єднаної трупи вступили
М.Заньковецька
М.Кропивницький
Знову в одному театральному колективі зібралися всі корифеї української сцени
1907 рік
М.Садовському вдалося відкрити в Києві постійний Український театр в орендованому приміщенні Троїцького народного дому
Завершив роботу 1914 р.
Коли царський уряд припинив існування не лише цього театру, а й усіх українських газет, журналів, книгарень.
1897 рік
Перший всеросійський з’їзд сценічних діячів у Москв
Учасниками якого були
В.Немирович-Данченко
М.Заньковецька
М.Старицький
І.Карпенко-Карий
П.Саксаганський
М.Садовський
1906 рік
Києві в Музично-драматичній школі імені М.Лисенка був заснований український драматичний відділ
З ним пов’язані перші спроби підготовки українських професійних акторів.
Театральний репертуар та жанри української драматургії
У 80-90-х рр. українська драматургія збагатилася майже тридцятьма визначними п’єсами різних жанрів що створили:
М.Кропивницький
М.Старицький
І.Карпенко-Карий
Панас Мирний
І.Франко
Б.Грінченко
Жанри драматичного твору
Драма як жанр – п’єса соціального. побутового, ідеологічного чи політичного характеру, яка відзначається гострим конфліктом, високою напругою дії, складними переживаннями дійових осіб.
Трагікомедія
Різновид комедії, драматичний твір, у якому поєднуються ознаки комедії і трагедії: під час комедійного конфлікту відбуваються трагічні події
Приклад
«Мартин Боруля» І.Карпенка-Карого.
Сатирична комедія
Комедійний жанр, у якому висміяно суспільні стосунки певного місця та часу, епох, народів, людства в цілому. Може бути політичною чи побутовою.
Приклад
«Хазяїн», Карпенко-Карий
Соціально-психологічна драма
П’єса, у якій змальовано складні переживання, високоінтелектуальні характери. Увага з побутових обставин переноситься на психологію персонажів.
Приклад
«Безталанна», І.Карпенко-Карий
Історична трагедія, драма
В основі твору лежить гострий, непримиренний конфлікт прагнень особистості реалізувати свої ідеї з об’єктивною неможливістю їх реалізувати. Головний герой – непересічна особистість. П’єса завершується загибеллю головного героя.
Приклад
«Сава Чалий», І.Карпенко-Карий
«Маруся Богуславка», М.Старицький.
Водевіль
Легка п’єса з цікавою інтригою, піснями і танцями.
«По-модному», М.Старицький
Соціально-побутова драма
Драматичний твір, у якому конфлікт має соціальний характер і реалізується через картини життя і побуту героїв.
«Дві сім’ї», М.Кропивницький.
Розвиток музичної культури
1862 рік
Семен Гулак-Артемовський написав першу українську оперу «Запорожець за Дунаєм».
П’єса «Назар Стодоля» спонукала П. Ніщинського написати до неї музичну вставку«Вечорниці»
З неї народилася популярна пісня «Закувала та сива зозуля».
https://youtu.be/UcfkU2u_j70
Друга половина XIX ст.
Період
Перетворення пісні на сучасний музичний твір
Піднесення народної музики до професійного рівня
Входження народної пісні в професійну музичну культуру
Микола Лисенко
Основоположником української класичної музики
Написав опери
«Різдвяна ніч»
«Утоплена»
«Наталка Полтавка»
«Тарас Бульба»
«Енеїда»
https://youtu.be/wfeTFz-epPE
Опери для дітей
«Коза-дереза»
«Пан Коцький»
Поклав на музику майже 80 творів із «Кобзаря» Т. Шевченка
Варіант «Заповіту» Т. Шевченка ми співаємо й досі
«Молитва за Україну» стала духовним гімном
1904 рік
Микола Лисенко заснував музично-драматичну школу, що виховала чимало відомих українських музикантів, диригентів, співаків, режисерів, акторів.
1911 рік
В театрі М. Садовського було поставлено оперу М. Лисенка «Енеїда».
https://youtu.be/__ynRtoe9MA
Пісня Наталки з опери "Наталка Полтавка"
Леонтович Микола Дмитрович
Створив ригінальні композиції на основі народних пісень «Щедрик», «Мак», «Дударик»
К. Стеценко
Написав героїчну оперу «Кармалюк»
С. Людкевич
Монументальну симфонію-кантату «Кавказ» за поемою Т. Шевченка
Організував видання першого в Україні мистецтвознавчого журналу «Артистичний вісник».
Михайло Вербицький
Поклав на музику «Заповіт» т. Шевченка
https://youtu.be/XAtq-kbblkI
Музика до вірша П. Чубинського «Ще не вмерла України...» стала українським національним, а з 1992 р. — Державним гімном україни.
О́пера (італ. opera — «дія», «праця», «твір»)
— музично-драматичний жанр, що ґрунтується на синтезі музики, слова, дії. ... У більшості випадків опери пишуться за літературними сюжетами. Основою вокальних номерів є текст, який називається лібрето.
Опере́та (італ. operetta — маленька опера
) — музично-сценічна вистава переважно розважального характеру, що поєднує монологічне і діалогічне мовлення з вокальною та інструментальною музикою, танцювальне мистецтво й естрадні прийоми.
Створення українського професійного театру на Західній Україні
У Галичині до 1848 р. українського театру не було, тут діяв театр німецький і польський.
1864 рік
Виник український професійний театр Галичини у Львові при культурно-освітньому товаристві «Руська бесіда».
О. Бачинський.
Став його основоположником
1869 рік
На Буковині при чернівецькій «Руській бесіді» утворилися аматорські гуртки.
1884 рік
Активізувалася театральна діяльність із заснуванням «Руського літературно-драматичного товариства»
Керівник
С. Воробкевич
Відомого український письменник, композитор,педагог.
Написав 18 музично-драматичних творів, побутових драм, комедій, що становили основу театрального репертуару.
1842 рік
Кідкрився приватний міський театр С. Скарбека, один із найбільших у Європі (нині в цьому приміщенні — театр імені М. Заньковецької).
На його сцені дебютували вихованці Львівської консерваторії
С. Крушельницька
М. Менцинський
О. Мишуга
Ф. Лопатинська
О. Носалевич
Їхня виконавська майстерністьнабула світового визнання
Репертуар труп містив
Старицького
До 36 п'єс
Кропивницького
27 п'єс
Садовського
26 п'єс
Саксаганського
24 п'єси
https://youtu.be/K_N2sn0mU7E
