Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Реанімація - Coggle Diagram
Реанімація
Непрямий масаж серця
-
Техніка виконання нмс, якщо в дорослого немає ознак життя
Знайдіть середину грудної клітки постраждалого і покладіть основу долоні однієї руки у визначену точку натискання
-
-
Нахиліться над постраждалим, не згинайте руки в ліктях і натискайте всім тілом на
глибину 5–6 см 30 разів поспіль
Після кожного натискання дайте змогу грудній клітці розправитися й повернутися у
вихідне положення, не відривайте рук від грудної клітки.
Повторюйте натискання з частотою 100–120 разів за хвилину (трохи менше, ніж 2 натиски за секунду)
-
-
Штучна вентиляція легень
рот до рота
- Утримуйте дихальні шляхи прохідними (закиньте голову або виведіть нижню щелепу,
якщо є підозра на травму голови чи шиї)
- Розмістіть бар’єрний пристрій над ротом постраждалого й затисніть ніс постраждалого
вказівним і великим пальцями руки, яка лежить на чолі постраждалого
- Утримуючи голову відведеною, а нижню щелепу — піднятою, відірвіть свій рот від
рота постраждалого й спостерігайте, чи опускається його грудна клітка під час видиху.
- Зауважте краєм ока, чи грудна клітка постраждалого піднялася, як при нормальному
диханні — такі рятувальні видихи є ефективними.
- Зробіть спокійний видих у рот або ніс постраждалого протягом 1 с, переконуючись, що
повітря не виходить поза рот постраждалого
- Залиште рот трохи відкритим, одночасно підтримуючи в піднятому положенні нижню
щелепу. Наберіть у свої легені повітря — виконайте спокійний вдих. Охопіть рот постраждалого своїм, простежте, аби була дотримана герметичність
- Ще раз наберіть повітря й аналогічно виконайте другий видих у рот постраждалого.
рот до носа
Цей метод застосовують у випадку неможливості розкрити рот або в разі його ушкодження. Утримуйте дихальні шляхи прохідними, закрийте рот, розташуйте бар’єрний пристрій над носом постраждалого, виконайте два видихи в тіло постраждалого.
-
комплекс заходів, спрямованих на відновлення різко порушених або втрачених життєво-важливих функцій організму (серцево-легеневі та церебральні функції)
З історичних часів людина намагалася повернути життя помираючому. Перші згадки про оживлення потонулого за допомогою штучного дихання зустрічаються у найдавнішому письмі. Найвидатніші лікарі та вчені епохи Відродження Везалій та Гарвей займалися вивченням механізмів смерті та намагалися штучними методами продовжити життя людини. Однак лише науковий та технічний прогрес другої половини двадцятого століття зробив можливим розвиток нової науки — реаніматології