Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Іспанія у міжвоєнний період - Coggle Diagram
Іспанія у міжвоєнний період
Під час Першої світової війни залишалася нейтральною.
Закінчення війни викликало
економічну кризу, загострилися проблеми іспанського суспільства.
Економічна криза
1929-1933
років
Масово закривалися підприємства, знизилася заробітна плата та ін.
Республіканці вимагали, щоб король, який скомпрометував себе співпрацею з Примо де Ріверою, зрікся престолу.
У 1920 р. було створено ІКП — Іспанську
комуністичну партію.
13 вересня 1923 р.
Прімо де Рівера здійснив державний переворот
Прімо де Рівера утворив військову директорію (хунту), розпустив кортеси (парламент), ввів надзвичайний стан, призупинив дію конституції. Диктатура оголосила своєю метою «оновлення» Іспанії. Але оновлення вилилось у фашизацію суспільства за зразком Італії.
Революція 1931 р.
12 квітня 1931 р. в Іспанії відбулися муніципальні вибори, на яких
перемогли прихильники республіки, а 14 квітня Іспанію було проголошено республікою.
Це була
мирна демократична революція
. Владу перейняв тимчасовий уряд на чолі з А.Саморо.
Перед новим урядом постали старі проблеми: проведення аграрної реформи в країні, де поміщикам належало 67% земель; вирішення національного питання; ліквідація безробіття, що сягнуло 40%
Період правління А.Самору.
Було прийнято нову, демократичну конституцію. Церкву відокремили від держави. Каталонія отримала автономію. Оголошено про проведення аграрної реформи.
На території Іспанії склалися чотири нації —
іспанська, каталонська, баскська, галісійська
. Останні три домагались автономії.
Наприкінці 1933 р
. син колишнього диктатора Хосе-Антоніо Прімо де Рівера утворив партію
Іспанська фаланга (іспанські фашисти)
. Вона виступила за ліквідацію республіки, встановлення унітарної держави з сильною владою, за розширення прав католицької церкви.
Фашизм
- соціальнополітичний рух, ідеологія та державний режим диктаторського типу; протилежність демократії.
Громадянська війна
1936–1939 рр.
У заколотників відразу виникли проблеми: Х-А.Прімо де Ріверу було заарештовано і страчено, Франко з марокканськими військами був блокований республіканським флотом у Марокко. Заколотові загрожувала поразка, але на допомогу франкістам прийшли Італія та Німеччина. Згодом 200 тис. італійських і німецьких військ узяли участь у війні на боці франкістів.
На звернення до урядів Англії, Франції та США з проханням продати зброю республіканці отримали відмову. Між 27 країнами було підписано угоду про невтручання в іспанські справи. Але Італія та Німеччина не збиралися цього виконувати і активно постачали зброю франкістам. На захист республіки до Іспанії приїхало за різними оцінками від 35 до 42 тис. осіб, які прагнули боротися проти фашизму. З них було утворено інтернаціональні бригади.
У вересні 1936 р. було сформовано новий республіканський уряд на чолі з Ларго Кабальєро, який провів низку реформ. На контрольованій ним території було ліквідоване поміщицьке землеволодіння, землю передано селянам, націоналізовано велику промисловість. Інші підприємства були передані в управління профспілкам. Каталонці та баски отримали автономію.
У 1936-1937 рр. основні бойові дії точилися навколо Мадрида, але всі наступи франкістів було відбито.
27 лютого 1939 р. Англія і Франція розірвали дипломатичні відносини з республіканським урядом і визнали уряд Франко.
Франкісти вдалися до репресій проти своїх противників Війна дорого
обійшлась іспанцям: загинули 1 млн осіб, 500 тис. залишили країну.
Заколот почався 17 липня 1936 р. в Іспанському Марокко. Наступного дня він поширився на інші райони Іспанії. На бік заколотників перейшло 80% складу іспанської армії, але авіація і флот залишилися вірними республіці.
