Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Історичний період розвитку інклюзивної педагогіки. - Coggle Diagram
Історичний період розвитку інклюзивної педагогіки.
Перший період (XI ст. – друга половина XIX ст.)
–
імпліцитний або підготовчий
характеризується усвідомленням необхідності розроблення науково-теоретичних засад навчання і виховання дітей з порушеннями психофізичного розвитку.
Результат:
Поява перших спроб організації педагогічної допомоги дітям з психофізичними порушеннями під впливом
теологічного підходу
до цієї проблеми;
Виділення значущих акцентів в усвідомлених цілях наукової і лікарсько-педагогічної спільноти щодо служіння дітям з порушеннями розвитку та необхідності організації ефективних умов для їх навчання, виховання і розвитку;
Відсутність соціокультурних установок на регламентацію діяльності педагогів в умовах спільного навчання дітей з нормативним рівнем розвитку та дітей з порушеним розвитком.
Третій період (початок XXI ст. – донині) –
інституціональний;
його суб’єктом стає фахівець, чиє професійне становлення ґрунтується на вивченні інклюзивної педагогіки, формуванні фахової компетентності у сфері інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами.
Результат
Поява нових соціокультурних вимог до надання освітніх послуг дітям з порушеннями розвитку;
Розвиток інклюзивної педагогіки як науки;
Впровадження інклюзивного навчання на основі правових документів і науково-теоретичних досліджень з інклюзивної педагогіки;
Формування ставлення до інклюзивної педагогіки як до важливого компонента професійної діяльності спеціального педагога;
Усвідомлення науковою і педагогічною спільнотою потреби в формуванні фахової компетентності педагогів загальної і спеціальної освіти у сфері інклюзивного навчання дітей з ООП.
Другий період (друга половина XIX ст. – початок XXI ст.)
– експліцитний
оформлюються науково-теоретичні засади інклюзивної педагогіки.
I підперіод – з другої половини XIX ст. до другої половини XX ст.
У цей період відбувається становлення загальних основ теорії та практики корекційного навчання дітей із порушеннями психофізичного розвитку
(лікувальної педагогіки)
і фіксуються перші спроби організації інтегрованого навчання у німецькомовних країнах.
II підперіод – з другої половини XX ст. до початку XXI ст.
характеризується формуванням
гуманістичного підходу
до навчання осіб з ООП, створенням передумов для розгортання мережі закладів з інтегрованою та інклюзивною формами навчання; оформленням науково-теоретичних засад інклюзивної педагогіки та її виокремленням в самостійну галузь наукового знання.
Результат
Поява перших експериментально організованих спроб впровадження інклюзивного навчання дітей з психофізичними порушеннями в дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладах;
Усвідомлення доцільності і значення інклюзивного навчання для особистісного розвитку осіб з ООП та незворотності на шляху впровадження інклюзивної форми навчання в загальноосвітньому просторі;
Поява перших в Україні наукових досліджень з проблеми інклюзивної освіти (Віт. Бондар, Е. Данілавічютє, В. Засенко, А. Колупаєва, З. Ленів, С. Литовченко, Л. Савчук, Т. Сак, Н. Софій, О. Таранченко та ін.), які заклали науково-теоретичні засади інклюзивної педагогіки;
Виникнення суспільного запиту на підготовку фахівців до інклюзивного навчання дітей з ООП.