Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Юрій Яновський біографія - Coggle Diagram
Юрій Яновський біографія
народився
27 серпня 1902 року
у селі Майєрове Єлисаветградського повіту Херсонської губернії
1909 р
вступив до церковно-приходської школи в с. Майєровому
через рік
до земської в селі Нечаївці.
Продовжив навчання
у Єлизаветградському реальному училищі
1918-1919 рр
стає бійцем добровільної санітарної дружини в місті Єлисаветграді
1909 р
вступив до церковно-приходської школи в с. Майєровому
через рік
до земської в селі Нечаївці
1918-1919 рр
бере активну участь у боях проти банди Никифорової
1922р
переїздить до Києва та вступає на електротехнічний факультет Політехнічного інституту
у 1925 році
який закінчує інститут
1922р
в газеті «Пролетарська правда»
був опублікований перший вірш
«Море»
російською мовою
за підписом Георгій Ней
1924р
у київській газеті «Більшовик»
перша публікація українською мовою
вірш «Дзвін»
під псевдонімом Юрій Ней
згодом виходить
перше оповідання
«А потім німці тікали»
1925р
перша книга
збірка оповідань
«Мамутові бивні»
переїздить до Харкова
стає редактором ВУФКУ
в Харкові він знайомиться
з В. Блакитним
О. Довженком
Остапом Вишнею
П. Тичиною
М. Кулішем.
1925-1927
працює головним редактором Одеської кінофабрики
Його звільнили
бо він був яскравою особистістю на загальному тлі
1928 р
Перша збірка віршів
“Прекрасна Ут ”
1935р
друкується роман
«Вершники»
спочатку в перекладі російською мовою
в журналі
«Знамя»
«Роман-газеті»
Держлітвидаві України
Із-за цього роману він став:
Націоналістом
1937р
п’єса
«Дума про Британку»
з успіхом зустрічається у театрах
Москви
Ленінграда
Харкова
та інших міст
1939 р.
переїздить на постійне проживання до Києва
1941 р
З вересня — у газеті
«За Радянську Україну»
друкується перша новела воєнного часу
«Коваль»
1941-1946 рр.
працює редактором журналу
«Українська література»
з січня 1946 р.— «Вітчизна»
1942 р.
виходять збірки оповідань:
в Уфі
«Американський кум»
«Генерал Макодзьба»
у Саратові
«Новели»
1945 р
Яновський стає спеціальним кореспондентом газети
«Правда України»
на Нюрнберзькому процесі
1948 р.
за цикл
«Київські оповідання»
опублікований у журналі
«Знамя»
отримав Державну премію
СРСР
за збірку ” Київські спогади”
1954 р.
16 лютого
прем’єра п’єси
«Дочка прокурора»
на сцені
Київського драматичного
театру ім. Лесі Українки
1954 р
25 лютого
помер
Похований
у Києві
на Байковому кладовищі