"В мене пальці засвербіли - Щось недобре прилетіло." Ні, це не рядки з книги Рея Бредбері, як ви могли подумати, а слова з "Макбету" Шекспіра. Та їх цитуватимуть й у романі "Щось лихе насуває" і вони дуже пасують до атмосфери твору Бредбері. Похмурої і водночас заворожуючої, химерної, але й просякнутої вірою в добро. А ще це також книга про дитинство, як і моє улюблене "Кульбабове вино". І події тут відбуватимуться в тому самому вигаданому містечку - Ґрінтауні, а головними героями будуть знову два хлопчика, але трохи старші. Вільяму Галловею та Джеймсу Найтшеду майже чотирнадцять. Вони - найкращі друзі, які одного жовтневого вечора зустрічають дивного продавця громовідводів, що попереджає їх про бурю, яка насувається. А за кілька днів до їхнього містечка приїжджає мандрівний цирк. Дуже незвичний!... Сам роман також можна назвати незвичним, оригінальним, таким, що може здивувати. Особливо, якщо ви вже читали інші книги Рея Бредбері. "Щось лихе насуває" - це наче суміш темного-претемного фентезі (можливо навіть з елементами жахів) та роману виховання. Дивна суміш, але й гарна. А яка тут мова, який стиль!... Можна й не здогадатися, що "Марсіанські хроніки", "Кульбабове вино" та "Щось лихе насуває" належать перу одного автора, бо вони написані зовсім по-різному. Не краще чи гірше, а просто інакше.
