Please enable JavaScript.

Coggle requires JavaScript to display documents.

КОМУНІКАТИВНІ БАР’ЄРИ СПІЛКУВАННЯ (франц. barrierе – перешкода) – це…

- - - - комунікативний вплив можливий лише за наявності єдиної або
        схожої системи кодифікації декодифікації у комунікатора (людини, що
        спрямовує інформацію) і реципієнта (людини, що отримує інформацію);
        
        можливість виникнення комунікативних бар’єрів. У цьому випадку чітко простежується зв’язок між спілкуванням і відношенням
- - - - Причини виникнення полягають у тому, що партнери користуються
        однаковими знаками і словами для позначення різних речей;це обмежений лексикон в одного зі співрозмовників; невідповідність між мовними засобами, які використовує комунікатор, і мовними ресурсами
        реципієнта; індивідуальні особливості реципієнта, його здатність оперувати мовою як засобом мислення та ін.
      - Смисловий бар’єр виявляється у непорозумінні між людьми, яке
        є наслідком того, що одне повідомлення має для них різний смисл – суб’єктивний зміст, якого набуває слово у конкретному контексті,
        конкретній ситуації спілкування.
        
        Слово у різних ситуаціях може мати
        неоднаковий сенс, який є завждиіндивідуально-особистісним, він
        сформований у свідомості того, хто говорить, але необов’язково є зрозумілим тому, хто слухає. Причинами цього є: незбігання смислів висловлювань, прохань, наказів, ігнорування поглядів, цінностей, системи особистісних смислів співрозмовників, відмінності у знаннях, життєвому досвіді тощо.
        
        Стилістичний бар’єр виникає через невідповідність стилю мови комунікатора та ситуації спілкування або стилю мови й актуального психологічного стану реципієнта.
        
        В його основі може бути: панібратська манера спілкування; використання стилю спілкування, який може
        бути недоречним, занадто складним,не відповідати комунікативній
        ситуації та намірам партнера; використання стилю, що має примусові
        аспекти; неправильна організація повідомлення, , форма і зміст якого не
        відповідають один одному, або інформаціяпередається науковоканцелярським стилем, який більше зрозумілий під час читання і
        ускладнений під час слухового сприйняття та ін.
        
        В основі логічного
        бар’єру є неадекватне розуміння інформації, породжене особливостями мислення партнерів зі спілкування.
        
        Його причинами виступають:
        свідоме чи несвідоме порушення законів логіки, неоднаковий вид мислення (наприклад, в одного – абстрактно-логічне, в іншого – наочнеобразне); використання операцій мислення з різним ступенем розуміння та адекватності; превалювання різних форм мислення в кожного з
        парнерів та ін
        
        В. Г. Крисько виокремлює соціально-культурний бар’єр
        
        Він
        може бути зумовлений соціальними, політичними, релігійнимиетнічними, професійними, віковими, гендерними тощо відмінностями, які
        породжують не тільки різну інтерпретацію понять, що застосовуються
        у процесі комунікації, але й різні світовідчуття, світогляд, світорозуміння тощо
- - - - У багатьох випадках людина зіштовхується із ситуацією, коли її слова, бажання, спонукання сприймаються візаві неправильно, «не доходять» до неї. Відповідно, формується враження, ніби людина захищається від парнера, його слів і переживань,
        формує певні перешкоди. Крім того, не завжди є можливість визначити джерело інформації як небезпечне, чуже чи неавторитетне й адекватно захиститися від небажаного впливуІноді потенційно небезпечна для людини інформація може надходити й від людей, яким вона
        довіряє (від «своїх» чи цілком авторитетних).
      - Бар’єри мотивів
        
        Так, з боку особистості бар’єри спілкування
        можуть виникати у зв’язку з мотивами спілкування. Наприклад, людина має потребу у самоствердженні, але відсутністьз боку іншої людини реакції щодо визнання її особистісних і соціальних досягнень, життєвого досвіду дратуватимета створюватиме перешкоди у вигляді
        проявів станів психологічного напруження між партнерами. Це залежить й від їхнього рольового становища.Так, відомо, що керівникибільш орієнтуються на нормативи, стандарти, директивні вказівки, ніж
        підлеглі,які більше орієнтуються на взаєморозуміння, підтримку,
        співчуття.Незбігання ціх орієнтацій призводить до незадоволеності
        спілкуванням.
        
        Бар’єри соціальної перцепції.
        
        Стереотипи сприйняття, упередженість і забобони, негативні установки партнерів зі спілкування, незбігання ціннісних орієнтацій на
        рівні базових соціальних установок, смислових прошарків свідомості і
        формальне підлаштування образу іншої людини під категорії (добрий –
        поганий, надійний – ненадійний тощо) істотно перекручують уявленнялюдей один стосовно одного і зумовлюють негативні реакції під час
        зустрічей, бесід, переговорів, викликають недовіру та знижують продуктивність не тільки комунікативних зв’язків, а й професійної діяльності тощо
        
        Провокатори спілкування – погрози, що обумовлюють образу, страх,
        ворожість
        
        («Якщо Ви ще раз запізнитесь на заняття, наступного разу
        без дозволу декана…»)); накази, вказівки, розпорядження, що спричинюють аналогічні відчуття; критика, як правило, негативна та спрямова на людину («У тебе поганий характер»);прізвисько, навішування
        ярликів; слова-«боржники» («Маєте поводитися відповідально»); приховування важливої інформації, яка негативно впливає і на особистісне, і на ділове спілкування; вживання реплік-пасток земоційними оцінками, які не містять конкретну інформацію («Тобі це сподобається»);
        допит із пристрастю («Скільки часу вже минуло?»);похвала з пасткою
        («Від тебе, геніального, іншого й годі чекати?»); діагноз мотивів поведінки («На інше і не сподівалося!»); негативний діагноз мотивів поведінки («Цього варто було чекати, тому що Ви не годні зрозуміти іншого»); несвоєчасні поради («Я завжди знав, що такий «товариш» тебе
        раніше чи пізніше підведе»); тощо