Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Пізнання - Coggle Diagram
Пізнання
Окреслена багатоаспектність пізнання знаходить своє виявлення в різних видах пізнання. Розглянемо їх:
-
2) мистецьке пізнання окреслює реальність не відсторонено, а через переживання
Воно більше передає не предметні окреслення дійсності, а ставлення людини до неї. За змістом воно умовне, тобто надає простір проявам уяви, фантазії, суб’єктивним схильностям людини
-
1) життєво-досвідне пізнання постає безпосереднім, прямо вписаним у процеси повсякденної людської життєдіяльності
Воно є дуже різноманітним за проявами, але нерозчленованим ні за змістом, ні за формами існування: тут емоції переплетені зі знаннями, бажаннями тощо
Агностицизм
-
До них належать: складність і суперечливість процесу пізнання; обмеженість почуттєвого пізнання, можливість у ньому помилок і ілюзій; складність логічного пізнання; історична обмеженість і неповнота знань та інші.
У його основі лежать різноманітні причини, що їх називають “коренями” агностицизму.
Скептицизм
Однозначно твердити, що людство здобуває достовiрнi знання, не можна.
Скептицизм не заперечує можливості iснування знань, вiн лише пiдкреслює їх видимiсть i вiрогiднiсть, суб'єктивнiсть.
Представники цього напрямку стверджували: iстиннiсть або хибнiсть майже всiх положень однаковою мiрою може бути доведена чи заперечена.
Проблему пізнавально-практичного ставлення людини до навколишнього світу вивчає гносеологія (від грец. – гносис – пізнання; логос - учення, наука), або теорія пізнання.
Теорія пізнання (гносеологія) – це галузь філософії, що вивчає природу пізнання, закономірності пізнавальної діяльності людини, передумови, засоби та форми пізнання, відношення знання до дійсності, а також умови й критерії його істинності.
Пiзнання – це процес цiлеспрямованого активного вiдображення об’єктивного свiту у свiдомостi людей, зумовлений суспiльно-iсторичною практикою людства.