На початку війни була груп працівникі,які займалися евакуацією діток,учителів,дитячих будинків,пед.навчальних закладів у східні райони країни.Заняття почались у вересні 1941р. лише в декількох окремих школах,що не евакуювалися,в Донбасі,Одесі,Севастополі.Були школи ,які контролювались партизанами,а більшість шкіл екакуюались на Схід і почали навчальний рік в інших республіках-Росії,Казахстні,Туркменії,Грузії.
"Лісні школи"
Їх відкривали партизани.Вони були початкові і діяли у складних умовах.Для занять не буде пристосованих приміщень,здебільшого вони проводилися у селянських хатах,у лісних сторожах,або навіть на відкритому повітрі.
Часто змінювались місця розташування,не вистачало паперу,шкільного приладдя,працювали за самостійно розробленими навчальними планами.
Відбудова шкіл почалась у лютому 1943р..У вересні 1944р. на переважній більшості території України відновилась робота шкіл,хоч і проводилась у складних умовх розрухи,а також зростала к-сть безпритульних дітей.
Прийом дітей здійснювалось з 7річного віку,вводили роздільне навчання хлопчиків і дівчаток в загальноосвітніх школах.За роки війни з'явилися нові навчально-виховні заклади,розповсюдились дитячі будинки для дітей-сиріт
Постанови 1944р:
-відмінили 5-бальну систему оцінювання
-Обов'язкові випускні екзамени
-нагородження золотою і срібною медалями учнів-відмінників,які закінчували школу.
Після звільнення Галичини від німців,туди надсилали вчителів-добровольців,щоб підняти народну освіту,яка була повністю зруйнована.Чому?По-перше,тому що бракуали вчителів;По-друге,радянська влада хотіла швидче запровдити на цій території комуністичну ідеологію і хотіли заволодіти душами галицької молоді.Використовувались підручники шкід Східної України,швидко зростали піонерсткі і комсомольські організації