Please enable JavaScript.

Coggle requires JavaScript to display documents.

Становлення масової школи і педагогіки (кінець XVIII – початок XIX…

- - - - тільки знання, супроводжувані
      - вміннями та навичками, дають можливість застосовувати
      - їх на практиці;
      - глибокі знання можливі лише за умови,
        що вони набуті в певній послідовності, систематизовані
  - - - -розвиток усіх природних сил
        та здібностей дитини, причому цей розвиток має бути різнобічним і гармонійним.
        
        Педагог не повинен придушувати природного розвитку дитини.
    - - -його відповідність природі
    - - -сім'ї, родинному, зокрема материнському, вихованню
      - На його думку:
        
        родина — це перший зразок науки
        життя в спільноті, науки взаємної допомоги
    - - -вправляння дітей
        у моральних вчинках, які потребують самовладання і формують волю;
  - - - -виховання має не
        тільки давати певні елементарні відомості;
      - -ураховувати індивідуальність дитини;
      - -пробуджувати і зміцнювати її
        духовні сили;
      - -виховувати морально і суспільно;
      - Свій багатий педагогічний досвід учений теоретично
      - узагальнив у творах «Лінгард і Гертруда», «Як Гертруда
      - вчить своїх дітей», «Лебедина пісня» та ін.
- - - - Педагогіка Й.-Ф. Гербарта — це перша спроба буржуазії створити систему педагогіки як науки, побудованої на етиці та психології.
      - Й.-Ф. Гербарт поділяв на керування дітьми, виховуюче навчання і моральне виховання
        
        ідеї про
        те, що дитині від природи притаманні «дика пустотливість», тому вона порушує встановлені в школі порядки,
        виявляє недисциплінованість
        
        Засобами
        системи керування є:
        
        нагляд, наказ,
        погроза, заборона, фізичне покарання, як допоміжні засоби — авторитет і любов вихователя.
        
        висунув ідею виховуючого навчання, в
        основі якого — шість видів багатостороннього інтересу , а
        саме:
        
        а) емпіричний інтерес, який начебто відповідає на
        питання «що це таке?» і збуджує прагнення до спостереження;
        
        б) умоглядний інтерес, який відповідає на питання «чому це так?» і налаштовує на роздуми;
        
        в) естетичний
        інтерес, який забезпечує художню оцінку явищ;
        
        г) симпатичний інтерес, спрямований на членів родини і найближче оточення;
        
        ґ) соціальний інтерес, спрямований на ширше коло людей, на суспільство, свій народ і все людство;
        
        д) релігійний інтерес, спрямований на спілкування з Богом.
        
        Популярним було вчення Й.-Ф. Гербарта про чотири
        ступені навчання:
        
        (виразність) здійснюється
        початкове ознайомлення учнів з новим навчальним матеріалом з широким використанням наочності
        
        (асоціація) під час вільної бесіди встановлюються
        зв'язки нових уявлень з попереднім
        
        (система) здійснюється зв'язний виклад нового матеріалу з визначенням головних положень, з виведенням правил і формулюванням законів
        
        (метод) в учнів у процесі виконання вправ виробляються навички застосування набутих знань на практиці
        
        Й.-Ф.Гербарт розробив теорію видів навчання:
        
        описового (виявити досвід учня і розширити його за допомогою
        наочності, розповіді та заучування матеріалу)
        
        аналітичного (поділ навчального матеріалу на складники і надання уяві учнів певної системи)
        
        синтетичного (узагальнення вже відомого матеріалу, зведення його до системи
        
        Система морального виховання, розроблена Гербартом,
        ґрунтується на п'яти моральних ідеях:
        
        ідеї внутрішньої
        свободи;
        
        ідеї вдосконалення;
        
        ідеї
        приязні;
        
        ідеї права;
        
        ідеї
        справедливості;
        
        ідеї в окремий педагогічний
        напрям — гербертіанство
- - - - здобуття учнями глибоких знань можливе лише за умови вияву їх активності у
        процесі навчання
      - Завдання вчителя:
        
        вміло спонукати
        учня до пізнання;
        
        допомагати йому пізнавати істину;
        
        озброївши його методами пізнання явищ;
        
        процесів,
        фактів;
  - - - -посильність його для учнів;
        
        -послідовність
        вивчення;
        
        -розвиток свідомостІ;
        
        -діяльності й активності учнів;
        
        -міцність засвоєння знань;
        
        -виховуюче навчання;
  - - - Ф.-В.-А. Дістервег запропонував і обґрунтував розвиваючий метод навчання, орієнтований на активність і свідомість учнів, який передбачає проведення занять у формі діалогу, коли запитання ставлять і учитель, і учні
        
        Учитель, за Дістервегом, повинен досконало знати свій
        предмет, любити свою професію і дітей: бути рішучим,
        енергійним, мати тверду волю і характер, весь час вестидітей уперед, не відступаючи від своїх принципів: мати
        громадянську мужність і свої власні переконання; постійно самовдосконалюватися; бути носієм високих моральних
        якостей, взірцем для своїх вихованців.
    - - природовідповідність;
        
        культуровідповідність;
        
        самодіяльність;