Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Становлення масової школи і педагогіки (кінець XVIII – початок XIX…
Становлення масової школи і педагогіки (кінець XVIII – початок XIX століття )
Стан школи і освіти України після входження до складу Російської держави. .Києво-Могилянська Академія у культурно-освітньому житті.
Києво-Могилянська академія виникла 1632 року в результаті злиття Київської братської та Лаврської шкіл.
Братська школа виникла 1615 року на Подолі. В основу роботи закладу було покладено Статут Львівської братської школи.
Лаврська школа виникла 1631 року, її засновником став архімандрит Києво-Печерської Лаври Петро Могила. Ця школа створювалась за зразком польських латинських шкіл вищого типу – колегій. .
Об’єднаний навчальний заклад почав свою роботу 1632 року на території братської школи під назвою Києво-братська колегія.
П.Могила став її опікуном. На його честь заклад згодом став називатися Києво-Могилянською колегією.
В колегії існував поділ на класи. Всього нараховувалось 8 класів:
– підготовчий (фара або аналогія),
– три молодші (інфіма, граматика, синтаксис),
– два середніх (поетика і риторика),
– два старших (філософія і богослов’я). Повний термін навчання становив 12 років, у всіх класах навчалися один рік, у класі філософії – два роки, богослов’я – чотири роки.
Навчальний план передбачав вивчення "семи вільних мистецтв", слов’янської, грецької, латинської і польської мов. З кінця XVIII ст. вивчали німецьку, французьку і староєврейську мови. Викладання велося спочатку лише слов’янською мовою, а дещо пізніше філософію вивчали латинню.
Керівництво колегії складали ректор, префект – перший помічний ректора з навчальної роботи, суперінтендант – наглядав за умовами проживання учнів.
Навчальний рік у колегії розпочинався з 1 вересня і тривав до початку липня. Він поділявся на триместри, між якими були невеликі канікули – рекреації. Триместри завершувалися екзаменами.
Зарахування новоприбулих проводилося протягом всього року на основі співбесіди з префектом. Префект визначав рівень знань учня і в який клас його зарахувати.
Учні молодших класів (спудеї) заучували тексти напам’ять, виконували усні і письмові вправи
Філософи і богослови (студенти) домашніх вправ не виконували і екзаменів не складали
У кінці кожного триместру вони писали великі письмові твори – дисертації і захищали їх у присутності всіх студентів
Складовою частиною навчального процесу були диспути, коли один студент обґрунтовував думку, а інші її заперечували
Активізації навчальної діяльності учнів сприяли також своєрідні змагання у написанні кращих творів, віршів, промов і їх виголошенні
Оцінка знань у колегії була гнучкою і полягала у загальному висновку вчителя щодо успіхів учня. Невстигаючих з колегії не відраховували. Учень за власним бажанням міг залишатися в класі стільки, скільки сам хотів.
Іноді студенти, щоб підтвердити знання з якогось предмету, переходили у молодші класи. Завершити навчання у колегії кожний студент міг за своїм бажанням у будь-який час. Дуже часто студенти не завершували повного курсу. Після закінчення повного курсу навчання або будь-якого старшого класу студенти отримували відповідний атестат.
Студенти проживали на квартирах і в гуртожитках – бурсах. За бурсами і квартирами здійснював нагляд суперінтендант. Студентам жилося скрутно, особливо в бурсах. Щоб прожити, вони наймалися прислужниками, брали участь у хорах, просили милостиню, вчителювали.
Києво-Могилянська колегія була загальноосвітнім всестановим закладом, в якому вчилися діти місцевої знаті, козаків, духівництва, міщан і селян.
Українські визначні діячі, вихованці і професори Києво-Могилянської академії сприяли розвитку освіти в Росії.
За період з 1701 по 1762 рр. в Московську Академію з Києво-Могилянської були запрошені і виїхали 95 чоловік. Найбільш відомими українськими діячами, які зробили великий внесок у справу розвитку освіти Російської держави, є Ф.Прокопович, С.Яворський, В.Татіщев і ін.
У колегії працювали найкращі українські й іноземні викладачі. Серед них Є.Славинецький, С.Полоцький, М.Смотрицький ін
1701 року Петро I своїм указом надав колегії офіційний статус академії. Це робить її першим офіційно визнаним вищим навчальним закладом в Україні
З 1753 р. навчання в академії проводилося лише російською мовою.
Із заснуванням Московського університету 1755 року Київська академія втрачає роль провідного навчального центру, що дає філологічну і філософську освіту
Після відкриття 1805 року Харківського університету академія все більше втрачає своє значення.
1819 року вона була перетворена у духовну академію.