Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Школа і педагогічна думка другої половини ХХ століття - Coggle Diagram
Школа і педагогічна думка другої половини ХХ століття
Українська педагогічна наука і школа в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945.
фашисти знищили на території України 8 тис. шкіл і зруйнували 10 тис. шкільних приміщень
їхньою метою було онімечення населення та виховання покірності німецькому рейху
фашисти намагалися створити "народні школи", на 4 класи
лічба, уміння розписатися та виховання покірності німцям
Уміння читати вважалося зайвим
до населення Галичини німці ставилися більш лояльно
майже не нищили українські початкові школи
навчання проводилось рідною мовою
Але вже з третього класу починалося вивчення німецької мови
В окупованому Києві німцями було створено
видавався педагогічний журнал "Українська школа"
відкрито кілька учительських семінарій для підготовки вірнопідданих вермахту педагогічних кадрів
"Український науково-методичний інститут шкільної освіти"
розвиток радянського шкільництва - два періоди
перший (1941-1942 рр.) спрямований на збереження школи і перебудову її роботи у відповідності до умов воєнного часу
другий (1943-1944 рр.) передбачав зміцнення школи на звільнених територіях і підвищення якості її роботи.
"лісні школи", які відкривалися партизанами
заняття проводилися у селянських хатах
не вистачало паперу, шкільного приладдя, працювали за самостійно розробленими навчальними планами
були початковими і діяли у складних умовах
постанов "Про поновлення роботи шкіл в районах Української РСР, звільнених від фашистських окупантів"
прийом дітей до школи почав здійснюватися з 7-річного віку
вводилося роздільне навчання хлопчиків і дівчаток
з’явилися нові навчально-виховні заклади
широкого розповсюдження набувають дитячі будинки для дітей-сиріт
1944 року було видано ряд постанов
відмінена раніше 5-бальна система оцінювання успішності
обов’язкові випускні екзамени
нагородження золотою і срібною медалями учнів-відмінників
Школа України після другої світової війни
розгорнулася активна робота з відновлення роботи школи на всіх територіях України
відбувся перехід до загальної обов’язкової семирічної освіти
створюється новий тип школи – школа-інтернат
закон "Про зміцнення зв’язку школи з життям та про дальший розвиток системи народної освіти в СРСР"
організацію виробничого навчання і виробничої практики
структуру основних типів шкіл
школи робітничої і селянської молоді
ередні загальноосвітні трудові політехнічні школи з виробничим навчанням
технікуми й інші середні спеціальні учбові заклади
перехід до обов’язкової 8-річної освіти для дітей віком від 7 до 15-16 років
1966 р. видано постанову, за якою у школах вводилися факультативні курси з окремих учбових предметів
1972 р. "Завершення переходу до загальної середньої освіти молоді та подальший розвиток загальноосвітньої школи"
1974 року "Основи законодавства СРСР і союзних республік про народну освіту"
1984 року було накреслено і прийнято основні напрямки шкільної реформи
поліпшення постановки трудового виховання і професійної орієнтації учнів
зміцнення навчальної дисципліни і розвиток учнівського самоуправління
підвищення якості освіти і виховання
підняття громадського престижу і авторитету учителя
ряд партійних постанов
змінювалася структура загальноосвітньої школи
(початкова 1-4 класи, неповна середня 1-9 класи, середня школа 1-11 класи)
перехід на навчання дітей з 6-річного віку та на 11-річний термін шкільного навчання
зменшувалась наповнюваність 1-9 класів до 30 чоловік, 10-11 класів до 25 чоловік
Але всі проведені заходи не дали бажаного результату. Школа залишалася у кризовому стані, такою вона була і на час проголошення незалежної України.
Відродження національної системи виховання, школи і педагогіки в період становлення незалежної України у кінці XX- початку XXI ст.
Концепція середньої загальноосвітньої школи в Україні
Державна національна програма “Освіта” (“Україна XXI століття”)
Закон України “Про освіту”
про управління освітою і громадське самоврядування в системі освіти.
відокремленість НВЗ від церкви, про їх світський характер
Для одержання документа про освіту громадяни мають право на державну атестацію
визначається право на освіту
«Учасники навчально-виховного процесу» права та обов’язки вихованців, учнів, студентів, курсантів, слухачів, стажистів, аспірантів, докторантів.
заняття педагогічною діяльністю, права і обов’язки педагогічних працівників, гарантії держави та заохочення їх
За досягнення високих результатів у навчанні і вихованні педагогічні працівники представляються до нагороджень державними нагородами
відповідальність батьків за розвиток дитини та їх права