Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Школа і педагогічна думка кін. XIX - першої пол. XX ст - Coggle Diagram
Школа і педагогічна думка кін. XIX - першої пол. XX ст
Реформаторська педагогіка зарубіжних країн XIX — XX ст.
Еллен-Кароліною Кей концепція "педагогіки вільного виховання"
ідею самонавчання і самовиховання дітей
дітей не виховувати спеціально, а надати їм змогу розвивати свої здібності самим.
завдання вихователя - допомагати дитині в цьому, не нав'язуючи своїх думок і вимог.
Основа навчання - інтереси, самостійність дитини.
прихильники теорії вільного виховання
Марія Монтессорі (1870-1952)
ідеї самовиховання і самонавчання Марія Монтессорі прагнула реалізувати у створюваних нею школах за власною системою
На її думку, школи повинні бути лабораторіями вивчення психічної діяльності дітей
вона виступала за вивчення сутності дитини, яку потрібно виховувати
головним у вихованні - створення оточення, яке б давало їм "поживу" для самовиховання.
Генріх Шаррельман (1871-1940)
школа повинна розвивати творчість дитини, самостійний розвиток.
Провідну роль навчання - "переживання" дітей, здобуттяя ними власного досвіду.
виникнення експериментальної педагогіки
потребувала всебічного дослідження дитини
Заслугою були точність і визначеність її результатів
наука про цілісне вивчення дитини.
педагогіка прагматизму - педагогіка дії
Сутність полягає у визнанні істинним усього, що дає користь.
ідею "вроджених здібностей"
основоположник Джон Дьюї (1859-1952)
виховання повинно спиратися на спадкові дані
замість систематичних знаннь,вчити розвязувати життєві проблеми
переоцінював значення практичної дії, і недооцінював теоретичні знання
педагогіка "громадянського виховання" і "трудової школи"
завдання - виховання людей у дусі беззастережної слухняності, відданості існуючій державі
професія , як засіб служіння державі
німецький педагог Георг Кершенштейнер (1854-1932)
теорія "нового" виховання і "нових" шкіл
добре поставлене фізичне виховання
щоденні вправи з різних мистецтв, вранішні, вечірні молитовні години тощо
Перша школа заснована доктором Редді в 1889 р. в Англії (Аботсхольм)
панувала сувора дисципліна, дитяче самоврядування
. Шкільна практика і педагогічна наука в Україні в кінці XIX - початку XX століття.
. Освіта на територіях підросійської України.
середня освіта
ласичні і реальні прогімназії (замість повітових училищ)
Право вступу до університету давали лише класичні гімназії
класичні і реальні гімназії, обидві із 7-річним терміном навчання
"Статут гімназій і прогімназій"
вища освіта
Університетам дозволялась певна автономія
всі вузи зосереджувалися тільки в чотирьох великих містах: Києві, Харкові, Одесі і Катеринославі.
"Статут університетів"
початкова освіта
вчителями початкових народних шкіл могли бути і жінки.
Вчителями могли бути або церковники (священики, дяки), або світські особи
початкові училища дозволялось відкривати органам місцевого самоврядування
чаткових шкіл на Україні стало в 12 разів більше, але потреби народу в початковій освіті вони не задовольняли
найкращими були земські школи, де вчителі використовували більш прогресивні методи навчання
"Положенням про початкові народні училища"
міністр освіти Дєлянов -
збільшено платню за навчання
"Циркуляр про кухарчиних дітей", за яким заборонялося приймати до гімназій дітей простого народу
навчання велося російською мовою за навчальними планами й програмами, що діяли по всій Росії
На розвиток освіти впливала русифікаторська політика російського царизму
1876 р. - Закон про повну заборону української мови не тільки в школах, але і в суспільному житті взагалі
існувало понад 20 типів різних шкіл (державні і приватні, платні і безплатні, конфесійні і світські, чоловічі і жіночі)
Обмеженою була середня і вища освіта для жінок. Жінки практично не мали доступу в університети і вищі технічні школи,
Стан освіти на західноукраїнських землях.
На землях Східної Галичини і Буковини впроваджувалася загальноімперська система освіти
новий тип початкової двомовної школи - утраквістична школа
польська мова була провідною у Львівському університеті та всіх професійно-технічних закладах, гімназіях
відкриття у Львівському університеті кафедри української мови (1851) та кафедри української історії на чолі з М. Грушевським (1898).
після прилучення Галичини до Австрійської імперії, рівень освіти на Західній Україні почав поліпшуватися завдяки реформам
Боротьба українського народу за національну освіту й рідну мову
«Загальну Українську Демократичну Організацію»
Керівництво здійснювала Рада Організації, яка мала такі функції
підшукування посад для свідомих українців і українців на вакантні посади
пропаганда української свідомості
відкриття книгарень
агітація по земствах за відкриття української школи
видавнича справа, яку провадив видавничий гурток
організація ювілеїв українських діячів
Київська «Стара Громада»(І.Нечуй-Левицький, М. Старицький, М. Лисенко, Й. Косач, О. Русов, І. Стешенко та інші).
«Товариство Українських Поступовців» (ТУП)
товариства «Просвіти»
Завданнями Просвіти були
заводити бібліотеки, музеї, читальні, книгарні
проводити публічні лекції, звіти, загальнопросвітні курси, літературно-музичні вечори, спектаклі, концерти, вистави
видавати книжки, журнали, часописи українською мовою
заводити школи, стипендії, бюро праці, інші просвітні заклади
оповіщати премії і конкурси за найкращі твори письменства та умілості
поява першого українського педагогічного журналу «Світло»
Завдання журналу
спеціально .висвітлювати й розробляти питання про освітні потреби українського народу
обслуговування потреб українського учительства
розробляти теоретичні й практичні питання шкільного, позашкільного й сімейного виховання
приділяти увагу шкільній хроніці
допомагати усім заходам у справі народної освіти
давати критику, бібліографію та огляд журналів
під час окупації Східної Галичини російськими військами
Припинено українські часописи, позакривано книгарні, просвітні, а далі всякі українські товариства
арешти і висилки до Росії «небезпечних» і «підозрілих» українських діячів
планове знищення українських установ і надбань
Урядування українською мовою і навчання нею припинено
припинили діяльність Просвіти
Становлення освіти в УНР (1917 – 1920 рр.)
Розбудова шкільництва
Відкриття українських університетів
Українська Академія наук