Please enable JavaScript.

Coggle requires JavaScript to display documents.

Школа і педагогічна думка кінця XIX - першої половини XX століття - Coggle…

- - - - На початок XX ст. ВНЗ зосереджувалися у чотирьох великих містах: Києві, Харкові, Одесі і Катеринославі( Дніпро)
      - Крім університетів існували вищі технічні, сільськогосподарські, економічні навчальні заклади.
      - Університетам дозволялась певна автономія:
        право вибору вченою радою ректора, вибір на конкурсній основі професорів тощо.
    - - 7-річний термін навчання.
      - Окремо чоловічі і жіночі заклади.
        
        Перша жіноча гімназія (Фундукліївська) в
        Україні почала роботу 1859 року в Києві.
        
        1872 року реальні гімназії були замінені реальними училищами,
        
        1873 року в Україні такі училища було створено в шістьох містах – Києві, Кременчуці, Миколаєві, Одесі, Сумах, Харкові.
      - Встановлювались класичні і реальні гімназії, Класичні і реальні прогімназії.
      - Право вступу до університету давали лише класичні гімназії, а реальні відкривали шлях тільки в технічні і сільськогосподарські вузи.
      - Для всіх учнів запроваджувалась єдина форма одежі.
      - Щоб обмежити середню освіту серед простого народу, у 70-х роках за міністра освіти Дєлянова було збільшено платню за навчання.
    - - Новим було те, що початкові училища дозволялось відкривати органам місцевого самоврядування (земствам, містам), товариствам і приватним особам.
      - Вчителями могли бути або церковники або світські
        особи
      - До початкових народних училищ відносились елементарні
        школи всіх відомств (церковнопарафіяльні, міністерські, земські, залізничні і ін.), міські і сільські, ті, що утримувались казною, товариствами або приватними особами.
      - Дозволялось спільне навчання хлопчиків та дівчаток.
      - Якість навчання у народних школах була низькою.Із всіх
        існуючих початкових шкіл найкращими були земські школи, де вчителі використовували більш прогресивні методи навчання, а зміст навчання у них був дещо ширшим, що передбачав ознайомлення дітей з відомостями з географії, історії, природознавства.
      - Рівень елементарної грамотності в кінці XIX ст. у різних губерніях України коливався 15-20%