Спочатку Толкін задумував, що Смоґа повинен був убити Більбо, оскільки саме він головний герой казки. Викрадати гномів повинні були не лісові, а морські ельфи — і вже після прибуття до озера. Першу, умовно завершену версію казки, Толкін дописав до початку 1933 року. Саме тоді його друг і колега, Клайв Льюїс, в одному зі своїх листів згадує про «дійсно хорошу дитячу книгу, яку Толкін тільки що закінчив». Однак та історія не мала чіткого фіналу і обривалася на смерті дракона Смоґа. В якийсь момент Толкін втратив до казки інтерес і вона залишилася машинописним текстом для сімейного читання. Відомо, що між 1933 і 1936 роками «Гобіта» прочитали також кілька друзів і знайомих Толкіна. Врешті в 1936-му за допомогою до Толкіна звернулися з лондонського видавництва «Allen & Unwin»[en], де хотіли перевидати виправлену редакцію «Беовульфа» і «Битви за Фіннесбурзі». Представниця видавництва, Сьюзен Дагналл, приїхала в Оксфорд, щоб обговорити деталі роботи, і дізналася від колишньої студенки Толкіна, Елейн Гріффітс, про існування дитячої казки «Гобіт». Дагналл поцікавилася чи може письменник завершити казку і той взявся за її завершення.
