Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Провідні тенденції в драматургії другої половини ХХ століття, У «театрі…
-
-
Макс Фріш
Проблема людини, яка втратила себе або ж поривається стати іншою,
виглядати інакше, жити по-іншому
П’єса «Санта Крус». — сумна оповідь про самотність людини, про її внутрішній розлад, про недосяжність щастя.
Драматург детально змалював картину внутрішньої душевної втоми героїв, які давно відмовилися від повноцінного життя й поховалися у своїх закутках — у «замку» (Ротмістр) і в «піратстві» (Пелегрін).
Ежен Йонеско
П’єса «Носороги»: гротескне зображення будь-якого різновиду фанатизму, який позбавляє людину здатності
жити поза стадом
-
Семюель Беккет
Світ Беккета — це світ вічного повторення, кожний новий день схожий на попередній, ніколи жодних змін.
Персонажі Беккета здатні бачити смішні відтінки свого становища, у його п’єсах немає чіткого розмежування між сміхом та сльозами.
Фрідріх Дюрренматт
«Візит старої дами» - у п’єсі діють не чудовиська, а звичайні люди, та їм невдовзі стає зрозуміло, що благородство не можуть замінити ні високі прибутки, ні можливість дати освіту дітям.
-
-
зображення життя людини в абсурдному світі за допомогою нарочитої умовності, гіперболи, іронії, акцентуючи на безпорадності людини у світі абсурду.
-
Основні положення : Ізольованість людини від зовнішнього світу; індивідуалізм і замкнутість; недосяжність поставленої мети; непереможність зла; неможливість спілкування одне з одним; беззмістовність активних дій.
-
-
Характерні прикмети : Підкреслений алогізм, ірраціоналізм у вчинках персонажів, мозаїчна композиція творів, гротеск, чорний гумор, іронія та буфонада.