Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Школа і педагогічна думка кінця XIX- першої половини XX століття - Coggle…
Школа і педагогічна думка кінця XIX- першої половини XX століття
Реформаторська педагогіка зарубіжних країн XIX-XX століття
На кінець XX століття у провідних західноєвропейських країнах з усією гостротою виявилась невідповідність традиційної педагогіки і нових суспільно-економічних проблем
Необхідні були нові підходи до теорії і практики освітньої і виховної роботи
Перед школою ставилися нові вимоги. Для підприємств, оснащених найновішою технікою, потрібні були робітники нового типу
Традиційна ж школа, яка за своєю суттю була школою учіння, орієнтувалась на виховання слухняних і виконавських працівників
Методи навчання і виховання не сприяли розвитку у дітей активності, самостійності мислення. Школа не виконувала завдань підготовки учнів до життя хоча б у вигляді простого ознайомлення з різними видами трудової діяльності людей і показу практичного застосування одержаних у школі знань, умінь і навичок
На рубежі XIX -XX cт. школа у провідних країнах Заходу переживає кардинальні зміни. Цей період можна назвати періодом шкільних реформацій
У ряді країн запроваджується обов'язкове навчання
Німеччина- 1751 р
Франція- 1879-1881 рр
Англія- 1870 р
США у різних штатах по-різному починається з 1870 р
Японія - 1872 р
З кінця XIX ст. навчання у школах у більшості розвинених зарубіжних країнстає спільним для хлопчиків і дівчаток
У якості альтернативи традиціоналізму у педагогіці з'являються нові реформаторські ідеї
4 more items...
Педагогіка повертається лицем до дитини, підвищується увага до її особистості
4 more items...
Шкільна практика і педагогічна наука в Україні в кінці XIX- початку XX століття
Освіта на територіях підросійської України
Шкільництво в підросійській Україні у другій пол. XIX - поч. XX ст. розвивалося під впливом ряду російських освітніх реформ. Зміни відбулися у початковій, середній, вищій освіті
Початкова освіта з 1864 року регламентувалась " Положенням про початкові народні училища"
Новим, згідно положення, було те, що початкові училища дозволялось відкривати органам місцевого самоврядування, товариствам і приватним особам
Вчителями могли бути або церковники, або світські особи
На кінець XX ст. початкових шкіл в Україні стало на 12 разів більше. Але потреби народу в початковій освіті вони не задовольняли
Якість навчання у народних школах була низькою
Із всіх існуючих початкових шкіл найкращими були земські школи, де вчителі використовували більш прогресивний метод навчання, а зміст навчання у них був дещо ширшим
Реформа середньої освіти регламентувалась прийнятим у 1864р. " Статутом гімназій і прогімназій"
Встановлювались класичні іреальні гімназії, обидві із 7-річним терміном навчання, а також класичні і реальні прогімназії
Перша жіноча гімназія ( Фундукліївська) в Україні почала роботу 1859 року реальні гімназії були замінені реальними училищами, 1873 року такі училища було створено в шістьох містах- Києві, Кременчуці, Миколаєві, Одесі, Сумах, Харкові
Право вступу до університету давали лише класичні гімназії, а реальні відкривали шлях тільки в технічні і сільськогосподарські вузи
У гімназіях були відмінені тілесні покарання. Для всіх учнів запроваджувалась єдина форма одягу
Реформувалась і вища освіта, 1863 року було видано " Статут університетів" , який виявився найбільш прогресивних із всіх університетських статутів дореволюційної Росії
Крім університетів існували вищі технічні, сільськогогосподарські, економічні учбові заклади
Стан вищої освіти в Україні був вкрай незадовільним, на початок XXст. тут всі вузи зосереджувалися тільки в чотирьох великих містах: Києві, Харкові, Одесі, Катеринославі
Освіта на західноукраїнських землях
В середині XIX cт. структура початкових шкіл залишилася такою ж, як і раніше:іпарафіяльні, тривальні і головні
Середня освіта представлена гімназіями та реальними школами
1848 року всю Австро-Угорщину охопила революція. Австрійський уряд змушений був запровадити конституцію та дати ряд полегшень народам, що населяли монархію
1848 року створено у Львові Головну Руську Раду, яку було проголошено офіційним представником українського населення Галичини у Відні
1848 року відкрито кафедру української мови у Львівському університеті, її першим професором був Я. Головацький
Після 1848 року у Галичині наступає реакція, 1851 року розпущено Головну Руську Раду
Важливу роль у розвитку шкільництва та визначенні змісту освіти відіграв конкордат 1855 року, за яким школа підпала під повне підпорядкування церкві
1 more item...
Боротьба українського народу за національну освіту й рідну мову
Українська свідома інтелегенція вела наполегливу боротьбу проти існуючого режиму за рівноправність української мови з мовами інших народів, за українське шкільництво
В цій боротбі особливо активні були "Громади", що створювались в різних містах України
В 1897 році у Києві створено "Загальну Українську Демократичну Організацію", яка об'єднувала 18 українських громад на території України, а також українські громади в Петербурзі та Москві. Керівництво здійснювала Рада Організації, яка мала такі функції:
1) видавнича справа, яку провадив видавничий гурток
2) відкриття книгарень
3) підшукування посад для свідомих українців і українців на вакантні посади
4) пропаганда української свідомості
5) агітація по земствах за відкриття української школи
6) організація ювілеїв українських діячів
Після 1908 року діячі Київської Старої Громади відновили загальну безпартійну українську організацію під назвою "Товариство Українських Поступовців"
Першу "Просвіту" засновано у Львові 1868 р. з метою поширення овіти серед народу
Свою діяльність Львівська Просвіта почала з видання українського букваря. Українською мовою дрокувалася популярна література, шкільні підручники, наукові альманахи
У світ випускалися твори:
Шевченка
Франка
Марка Вовчка
Руданського
Федьковича
Для релізації своїх знань товаривство мало чотири комісії
Видавничу
Бібліотечну
Шкільно-лекційну
Літературо-артистичну
Товаривства Просвіти боролися за реформу школи, за докорінні зміни усієї системи освіти, за поширення культури і знань серед народу. Завдання Просвіти були:
Видавати книжки, журнали, часописи українською мовою
Заводити бібліотеки, музеї, читальні, книгарні
Проводити публічні лекції, звіти, загальнопросвітні курси, літературно-музичні вечори, спектаклі, концерти, вистави
Заводити школи, стипендії, бюро праці, інші просвітні заклади
Оповіщати премії і конкурси за найкращі твори письменства та умілості
Відрадним явищем у галузі народної освіти була поява першого українського педагогічного журналу "Світло", який виходив у період 1910-1914 рр.
Завдання журналу:
Допомагати усім заходам у справі народної освіти
Розробляти теоретичні та практичні питання шкільного, позашкільного й сімейного виховання
Спеціально висвітлювати й розробляти питання про освітні потреби українського народу
Обслуговування потреб українського учительства
Приділяти увагу шкільній хроніці
Давати критику, бібіліографія та огляд журналів
З 1899 р. в Києві діяло педагогічне товаривство ім. Ушинського
В 1897 р. в Одесі виникло Слов'янське педагогічне товаривство
1 more item...
Становлення освіти в УНР (1917- 1920 рр)
У грудні 1917 року більшовики на своєму з'їзді у Харкові проголосилв Українську Радянську Республіку
Стоворили Народний Комісаріат Освіти України на чолі з В. Затонським
Нову українську систему освіти більшовики намагалися набути за російським зразком. Беручи за основу " Положення про єдину трудову школу", що діяло в Радянській Росії, вони прийняли у травні 1919 року " Положення про єдину трудову школу УРСР"
У липні 1920 року Наркомос УРСР видав "Декларацію про соціальне виховання дітей"
У березні 1920 року було затверджено українську радянськумсистему освіти, яка діяла з різними доповненнями десять наступних років
ЇЇ автор тодішній Нарком освіти Г. Гринько виходив з важливих потреб українського народу
Необхідність підготовки кваліфікованих робітників для потреб відбудови господарства
Необхідність організації захисту дітей і турботи про них через велику кількість сиріт і напівсиріт, які з'явилися у результаті революції та війни
Схема шкільної освіти за проектом Г.Гринька була такою:
Дошкільні заклади соціального виховання
5 more items...
Єдина трудова школа для дітей від 8 до 15 років
2 more items...
Професійні школи для молоді віком 15-18 років
Вищі навчальні заклади
3 more items...
В цілому проект Гринька будувався за основними принципами, які майже не відрізнялися від тих, які були прийняті в Українській державі: школи мали бути єдиною, трудовою, виховною і національною