Please enable JavaScript.

Coggle requires JavaScript to display documents.

Школа і педагогічна думка другої половини ХХ століття - Coggle Diagram

- - - - Постанова уряду 8 вересня 1943р. прийом дітей до школи почав здійснюватися з 7-річного віку, вводилося роздільне навчання хлопчиків і дівчаток в загальноосвітніх школах. З‘явилися нові навчально виховні заклади, стало більше дитячих будинків для дітей сиріт.
        
        1944р. ряд постанов, за якими вводилось: відмінена раніше 5-бальна система оцінювання успішності; обов‘язкові випускні екзамени, нагородження золотою і срібними медалями снів-відмінників, які закінчували школу.
- - - - а)школи робітничої і селянської молоді ( вечірні і заочні загальноосвітні школи), де працююча молодь, яка має 8 класів, отримує середню освіту і підвищує професію кваліфікацію протягом 3-ьох років;
      - б) середньо загальноосвітні трудові політехнічні школи з виробничим навчанням ( 11-річні, 8 Класів + 3роки для отримання повної середньої освіти та професійної підготовки в одній із галузей народного господарства);
      - в) технікуми і інші спеціальні учбові заклади, де на базі 8-річної освіти отримується загальна середня і середня спеціальна;
  - - - «Про завершення переходу до загальної середньої освіти молоді та подальший розвиток загальноосвітньої школи». Введені « Основи законодавства СРСР і союзних республік про народну освіту».
        
        Перехід на навчання дітей з 6-річного віку та на 11-річний термін шкільного навчання; змінювалася структура загальоосвітньої школи (початкова 1-4 класи, неповна середня 1-9 класи, середні школа 1-11 класи), зменшувались немоповнюваність 1-9 класів до 30 чоловік, 1-11 класів до 25 чоловік.
- - - - — розгалуженою мережею НВЗ, заснованих на різних формах власності, наукових обстанов, закладів підвищення кваліфікації, перепідготовки кадрів;
      - — відкритим характером НВЗ,створення умов для вибору профілю і виховання відповідно до здібностей, інтересів громадянина;
      - — різними формами навчання — очною, вечірньою, заочною, екстернатом, також педагогічним патронажем;
      - В ст. 5 формульовані основні принципи освіти:
        
        —доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;
        
        — рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку;
        
        — гуманізм, демократизм;
        
        — пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей над політичними і класовими інтересами;
        
        — органічний зв‘язок із найіональною історією, культурою, традиціями;
        
        — незалежність державної системи освіти від політичних партій, інших громадських і релігійних організацій;
        
        —науковий, світський характер освіти у державних НВЗ;
        
        — інтеграція з наукою і виробництвом, взаємовзя‘язок з освітою інших країн;
        
        — гнучкість і прогнозованість системи освіти;
        
        — єдність і наступність системи освіти;
        
        — безперервність і різноманітність освіти;
        
        — відповідність освіти світовому рівню;
        
        — поєднання державного управління і громадського самоврядування в системі освіти.
        
        В ст. 25 «Струтура системи освіти» перераховані структурні її компоненти:
        
        — дошкільне виховання;
        
        — загальну середню освіту;
        
        — професійну освіту;
        
        — вищу освіту;
        
        — післядипломну підготовку;
        
        — аспірантуру;
        
        — докторантуру;
        
        — підвищення кваліфікації, перепідготовку кадрів;
        
        — позашкільне навчання і виховання;
        
        — самоосвіту ;
    - - —вибір профілю, форми навчання, індивідуальних програм, позакласних занять;
        —користування навчально-виробничою, науковою, культурно-спортивною, побутовою, оздоровчою базою НВЗ;
        —доступ до інформації в усіх галузях знань;
        —участь у науково-дослідній, дослідно-конструкторській та інших видах наукової діяльності, конференціях, олімпіадах, виставках, конкурсах;
        — одержання направлення на навчання, стажування до інших закладів, у тому числі за кордон;
        — продовження освіти за професією, спеціальностю відповідно одержаної кваліфікації;
        — участь у добровільних самодіяльних об‘єднаннях;
        —безпечні і нешкідливі умови навчання і праці;
        — забезпечення гуртожитками, інтернатами, степендіями;
        — трудову діяльність у позаурочний час не залежно від віку;
      - Держава забезпечує педагогічним працівникам:
        
        — належні умови праці, побуту, відпочинку, медичне обслуговування, підвищення кваліфікації не рідше одного разу на п‘яти років;
        — правовий, соціальний, професійний захист;
        — безплатне користування житловою площею з опаленням і лсіітленням у сільській місцевост;
        — компенсації при втраті роботи,у зв‘язку із змінами в організації виробництва, і праці, встановлені законодавством;
        — виплату пенсій, в тому числі за вислугу років;
        — встановлення середніх ставок, і посадових окладів педагогічним працівникам народної освіти на рівні не нижчому від середньої заробітньої плати працівників промисловості;
        — при хворобі, або каліцтві допомога виплачується до відновлення працездатності, або встановлення інвалідності;
    - - — захист професійної честі, гідності;
        — вільний вибір форм, методів, засобів навчання, виявлення педагогічної ініціативи;
        — індивідуальну педагогічну діяльність;
        — участь в громадському самоврядуванні;
        — користування продовженою оплачуваною відпусткою;
        — пільгове забезпечення житлом у порядку, встановленому законодавством;
        — одержання натуральної оплати у сільській місцевості;
        — підвищення кваліфікації, перепідготовку, вільний вибір змісту програм, форм навчання;
      - Обов‘язки педагогічних працівників:
        
        — забезпечення умови для засвоєння вихованцями, учнями, студентами і т.п. навчальних програм на рівні, обов‘язкових державних вимог, сприяти розвиткові здібностей дітей, учнів, студентів;
        — навстановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, відданості, патріотизму, гуманізму, доброти, стриманості, працелюбства, поміркованості, інших доброчесностей;
        — виховувати повагу до батьків, жінки, культурно-національних, духовних, історичних цінностей України;
        — готувати до свідомого життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами;
        — додержуватися засад педагогічної етики, моралі, поважати гідність дитини, учня, студента;
        — захищати дітей від будь яких форм фізичного ,або психічного насильства;;
        — постійно підвищувати професійний рівень;