Please enable JavaScript.

Coggle requires JavaScript to display documents.

Школа і педагогічна думка другої половини ХХ століття завантаження -…

- - - - Перебудова школи на радянський манер супроводжувалась її русифікацією та активними вилученням з неї "націоналістичних елементів"
        
        Атеїстична радянська школа не допускала церкву до пропагування української духовності .Все це виховувало у школярів байдужість до національних питань
        
        У роки війни місце "лісні школи",які відкривалися партизанами.Здебільшого вони були початковими і діяли у складних умовах
        
        У міру визволення України від окупантів почалась відбудова шкіл
        
        У лютому 1943 р. було видано постанову українського уряду "Про поновлення роботи шкіл в районах Української РСР,звільнених від фашистських окупантів"
        
        На вересень 1944 р. переважній більшості територій України відновилась робота шкіл,хоч і проходила вона у складних умовах розрухи,зростання кількості безпритульних дітей
        
        1 more item...
- - - - 24 грудня 1958 року було видано закон "Про зміцнення зв'язку школи з життям та про дальший розвиток системи народної освіти в СРСР.Цей закон визначав:
        
        -організацію виробничого навчання і виробничої практики з метою поєднання навчання з продуктивною працею дітей;
        
        -структуру основних типів шкіл:
        
        а.школи робітничої і селянської молоді,де працююча молодь,яка має 8 класів,отримує середню освіту і підвищує професійну кваліфікацію протягом 3-х років;
        
        б.середні загальноосвітні трудові політехнічні школи з виробничим навчанням;
        
        в.технікуми й інші середні спеціальні учбові заклади,де на базі 8-річної освіти отримується загальа середня і спеціальна освіта.
        
        -перехід до обов'язкової 8-річної освіти для дітей від 7 до 15-16 років;
      - У 1964 р. встановлювався 2-річний термін навчання в середній школі на базі 8 класу замість 3-річного.Школа ставала 10-річною
      - У 19966 році була відмінена обов'язкова професійна підготовка в загальноосвітніх школах яка не виправдовувала себе
      - У листопаді 1966 р. видано постанову,за якою у школах вводилися факультативні курси з окремих учбових предметів,починаючи з 7 класу,що вибиралися за бажанням учнів,визначався порядок організації диференційованого навчання-створення певної кількості шкіл і класів з поглибленим вивченням в 9-10 класах окремих навчальних предметів,встановлювалися викладання систематичних курсів з четвертого класу,а не з п'ятого
      - Постанова від 20 червня 1972 р. "Про завершення переходу до загальної середньої освіти молоді та подальший розвиток загальноосвітньої школи",а також введені в дію з 1 січня 1974 р. "Основи законодавства СРСР і союзних республік про народну освіту" ставили перед школою завдання давати молоді глибокі і міцні знання основ наук і проголошувати перехід країни до обов'язкової загальної середньої освіти
      - В 70-х роках і на початку 80-х років було прийнято ще ряд документів,спрямованих на піднесення роботи системи народної освіти.Але вони не працювали і радянська влада,піддаючись застійним впливам,все більше входила у кризовий стан
      - В кінці,школа залишалась у кризовому стані,такою вона була і на час проголошення незалежної України
- - - - В ст. 3 "Закону" визначається право на освіту незалежно від статі,расової,національної приналежності,соціального і майнового стану,роду та характеру занять,світоглядних переконань,віросповідання,стану здоров'я,місця проживання та інших обставин.Це право забезпечується:
        
        -відкритим характером НВЗ, створенням умов для вибору профілю і виховання відповідно до здібностей,інтересів громадянина;
        
        різними формами навчання-очною,вечірньою,заочною,екстерном,а також педагогічним патронажем.
        
        -розгалуженою мережею НВЗ,заснованих на різних формах власності,наукових установ,закладів підвищення кваліфікації,перепідготовки кадрів ;
        
        В ст. 5 сформульовані основні принципи освіти:
        
        науковий,світський характер освіти у державних НВЗ;
        
        інтеграція з наукою і виробництвом,взаємозв'язок з освітою інших країн;
        
        незалежність державної системи освіти від політичний партій,інших громадських і релігійних організацій;
        
        гнучкість і прогнозованість системи освіти ;
        
        органічний зв'язок з національною історією,культурою,традиціями;
        
        єдність і наступність системи освіти ;
        
        пріоритетність,загальнолюдських духовних цінностей над політичними і класовими інтересами ;
        
        безперервність і різноманітність освіти;
        
        гуманізм,демократизм;
        
        відповідність освіти світовому рівню ;
        
        -рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей,таланту,всебічного розвитку;
        
        поєднання державного управління і громадського самоврядування в системі освіти .
        
        -доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг,що надаються державою;
        
        В ст. 49-53 йдеться про заняття педагогічною діяльністю,права і обов'язки педагогічних працівників,гарантії держави та заохочення їх.Педагогічні прцівники мають право на :
        
        -участь в громадському самоврядуванні,виборах керівників НВЗ,якщо не передбачено їх статутами ;
        
        -користування подовженою оплачуваною відпусткою;
        
        -індивідуальну педагогічну діяльність;
        
        -пільгове забезпечення житлом у порядку,встановленому законодавством ;
        
        -вільний вибір форм,методів,засобів навчання,виявлення педагогічної ініціативи;
        
        -одержання натуральної оплати у сільській місцевості на рівні працівників сільського господарства;
        
        -захист професійної честі,гідності;
        
        -підвищення кваліфікації,перепідготовку,вільний вибір змісту програм,форм навчання,організацій та установ,які здійснюють підвищення кваліфікації і перепідготовку.
  - - - -критика існуючої школи і освіти:
        
        Особливо занедбаною виявилася сільська школа ;
        
        Загострилося протиріччя між вимогою суспільства забезпечувати кожній людині єдиний,досить високий рівень загальної освіти і необхідністю всіляко задовольняти і розвивати індивідуальні інтереси та здібності учнів,поглиблюване хибним тлумаченням принципу єдиної школи;
        
        Неминучим наслідком вульгарного розуміння принципу єдиної школи стала жорстка централізація всіх сторін її життя,яка призвела до відчуження школи від суспільства і національної культури,до втрати школою національних традицій ,до дискредитації вивчення рідної мови,літератури,історії свого народу;
        
        Проголошений ідеологічний принцип про обов'язковість середньої освіти без врахування реального стану справ у країні,орієнтація школи і вчителя на нівелювання природних задатків,інтересів та можливостей дітей,нехтування принципом диференціації навчання призвели до погіршення якості підготовки випускників школи,різного падіння соціального статусу і престижу знань серед молоді;
        
        Ігнорування того,що школа завжди є національною. Спроби формування позанаціональної,так званої загальнорадяської школи без будь-яких національних ознак і особивостей призвела до кризових явищ.
    - - основна школа (2 ступінь);
      - старша школа (3 ступінь).
      - початкова освіта (1 ступінь);