Please enable JavaScript.

Coggle requires JavaScript to display documents.

Школа і педагогічна думка кінця XIX - першої половини XX століття images -…

- - - - Методи навчання і виховання не сприяли розвитку у дітей активності,самостійності мислення
        
        Школа не виконувала завдань підготовки учнів до життя хоча б у вигляді простого ознайомлення з різними видами трудової діяльності людей і показу практичного застосування одержаних у школі знань,умінь,навичок
- - - - міські і сільські;
      - ті,що утримувалися казною,товариствами або приватними особами.
      - елементарні школи всіх відомств(церковнопарафіяльні, міністерські,земські,залізничні);
    - - вибирання на конкурсній основі професорів.
      - право вибору вченою радою ректора;
  - - - У 70-х р. в Польщі було проведено шкільну реформу,за якою навчально-виховна робота зосереджувалась у віданні створеної 1773р. Едукаційної комісії
        
        Едукаційна комісія поділила територію Польщі на 10 округів,два з яких розміщувались на українських землях.
        
        Комісія встановила нову систему народного шкільництва в Польщі
        
        Усі свої зусилля Едукаційна комісія спрямовувала на створення системи освіти для дітей польської шляхти
        
        Після третього поділу Польщі і приєднання Правобережної України до Росії Едукаційна комісія припинила свою діяльність
        
        У якості середніх шкіл австрійський уряд запроваджував гімназії,які влаштовувалися за німецьким зразком
        
        1 more item...
- - - - У березні 1920р. було затверджено українську радянську систему освіти,яка діяла з різними доповненнями десять наступних років
        
        Її автор тодішній Нарком освіти Г. Гринько виходив з важливих потреб українського народу:
        
        необхідність підготовки кваліфікованих робітників для потреб відбудови господарства;
        
        необхідність організації захисту дітей і турботи про них через велику кількість сиріт і напівсиріт,які з'явилися у результаті революції та війни.
  - - - В основу роботи всіх освітніх і виховних установ були покладені трудовий процес та гармонійне виховання дітей шкільного віку
        
        Основними принципами системи народної освіти визначалися:
        
        єдність мети і завдань на всіх ланках;
        
        обов'язковість,безплатність і спільність для обох статей навчання в трудових і професійних школах до 17-річного віку;
        
        перевага у прийомі до всіх установ для дітей робітників і селян;
        
        відокремлення школи від церкви,заборона релігійного навчання і виховання дітей.
        
        Українська система народної освіти продовжувала зберігати відмінності стосовно тієї системи,яка діяла в Росії:
        
        семирічна школа
        
        рівний статус технікумів з інститутами
        
        професійний характер освіти
        
        відсутність університетів
  - - - Проголошенням цього принципу держава відкрила двері до вузів дітям робітників і селян,обмежуючи вхід туди дітям інтелігенції і священиків
        
        Існували регулярні перереєстрації,у ході яких безжалісно викидалися з вищої школи студенти,які приховали своє справжнє соціальне походження,змінивши його на робітничо-селянське
  - - - У зв'язку з рішенням союзного уряду Україна повертається до університетів(першим відкрився 1933 року Київський університет)
        
        1935 року окремою партійною постановою давалися конкретні вказівки про початок і закінчення шкільних занять,тривалість уроку,вводилися правила поведінки і єдина форма одежі для учнів,запроваджувалися єдині норми і 5-бальна система оцінки успішності
        
        У липні 1936 року було прийнято партійну постанову "Про педагогічні перекручення в системі Наркомосів".Постановою ліквідувалася педологія,яку тоді розглядали як універсальну науку.Вказувалось,що вона ще не склалася і повна шкідливих антимарксистських тенденцій.Ставилася вимога повного відновлення педагогіки,яка через неуцтво її керівників була відсунута педологією на другий план і розглядалася в системі наркомосів,передусім,як емпірична,наукоподібна дисципліна
- - - - підшукування посад для свідомих українців і українців на вакантні посади;
      - агітація до земствах за відкриття української школи;
      - пропаганда української свідомості;
      - організація ювілеїв українських діячів.
      - відкриття книгарень ;
      - видавнича справа,яку провадив видавничий гурток;
  - - - Завданнями Просвіти були:
        
        проводити публічні лекції,звіти,загально-просвітні курси,літературно-музичні вечори,спектаклі,концерти,вистави;
        
        заводити школи,стипендії,бюро праці,інші просвітні заклади;
        
        заводити бібліотеки,музеї,читальні,книгарні;
        
        оповіщати премії і конкурси за найкращі твори письменства та умілості.
        
        видавати книжки,журнали,часописи українською мовою;
  - - - спеціально висвітлювати і розробляти питання про освітні потреби українського народу;
      - обслуговування потреб українського учительства ;
      - розробляти теоретичні й практичні питання шкільного,позашкільного й сімейного виховання;
      - приділяти увагу шкільній хроніці;
      - допомагати усім заходам у справі народної освіти;
      - давати критику,бібліографію та огляд журналів.