Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Школа і педагогічна думка кінця 19-20 століття - Coggle Diagram
Школа і педагогічна думка кінця 19-20 століття
Реформаторська педагогіка 19-20 століття
Початкова школа
державна
безплатна
В ряді країн(Німеччина, Франція. Англія, США, Японія)
обов*язкове навчання
навчання спільне для дівчат і хлопців
Ряд реформаторських ідей
трудова школа
Засновник
Георг Кершенштейнер (1854-1932)
думка на рахунок виховання
“Громадянське виховання“
суть трудової школи
навичок
працьовитості
максимум умінь
відповідні громадянські переконання
дати мінімум знань
підвищені обов’язкові школи для дітей робітників
ручну працю
практичні заняття
самостійні лабораторні роботи
різні види ремісничої праці
експерементальна педагогіка
Основні експеременти
вивченням власне педагогічних проблем
Завдання
знайти нові методи вивчення дитини та науково обґрунтувати процес навчання і виховання.
Представники
В.А.Лай
Е.Мейман
А.Біне
перша психологічна лабораторія у Франції
Ернст Мейман (1862-1915)
вказував
необхідність цілісного синтезованого знання про дитину
способи підготовки дитини до життя
визначив основні умови педагогічного експерименту
щодо можливостей виклику за своїм бажанням процесів, які підлягають дослідженню;
щодо довільного змінювання процесів досліджень відповідно до намірів експериментатора;
щодо необхідності в експерименті враховувати кількісні зміни процесів, оскільки це дає можливість точно порівнювати явища за допомогою чисел і сприяє кількісному аналізові.
Е.Торндайк
недоліки
наявність “кабінетних експериментів“, які проводились у штучних лабораторних умовах у відриві від соціальних умов і педагогічної практики;
діяльність зводилась до використання тестів на вивчення розумового розвитку дітей. Тести призводили до селекції населення
вільне виховання
ідейне джерело
прородовдповідність виховання
девіз
"Все для дитини. що навколо дитини"
Представники
Генріх Шаррельман (1871-1940)
поставив перед школою завдання розвивати в дитині
творчі сили
давати вихід дитячій фантазії через самостійний розвиток
Марія Монтессорі (1870-1952)
працювала у психіатричній клініці з розумово відсталими дітьми
Завдання виховання
створити таке оточення, яке б давало дітям необхідну “поживу“ для самовиховання
Елен Кейн (1849-1926)
висунула ідеї
самонавчання дітей
самовиховання дітей
пропонували створити умови для самовиховання
Недолік
педоцентризм
педагогіка прагматизму
Засносник
Джон Дьюї (1859-1952)
Суть прагматизму
істинне все те, що приносить користь
висунув теорію спадковості
Зміст навчання
будується строго виходячи з інтересів дитини
Учитель виступає як консультант, а не керівник
активний учень, вчитель уонсультант
дидактика
школа повина торбуватись про загальний розвиток дітей
вироблення спостерігати факти, робити з них висновки
самостійно набувати знань
Теорія “нового“ виховання
Характерні ознаки
високо поставлене фізичне виховання дітей
високий рівень постановки роботи в цілому
застосовуються “вільні“ і “активні“ методи навчання
існує дитяче самоврядування
школи розміщуються у мальовничих природних місцях
Шкільна практика і педагогічна наука в Україні в кінці 19-початку 20 століття.
Стан освіти на західноукраїнських землях
структура
Початкова школа
залишалася такою ж, як і раніше
Середня освіта
гімназії
реальні школи
Створюються нові польські гімназії
скасовується обов’язкове вивчення української мови у гімназіях
бмежується вступ українців до Львівського університету.
Конкордат 1855 р
школа підпорядкувалась церкві
У всіх державних і приватних школах вводилося релігійне виховання
навчання повинно було узгоджуватись з католицькою вірою
Всі вчителі підлягали наглядові церкви
в 60~х роках. 1867
школа визнавалася незалежною від церкви
вводилося право визначати мову навчання у приватних закладах їх власникам
1867 року в Галичині створюються шкільні ради
1873 року було прийнято кілька краєвих шкільних законів,
вводилося обов’язкове і безплатне навчання дітей віком від 6 до 12 років
створювалися виділові школи у містах, які давали можливість отримувати підвищену початкову освіту учням, що не ходили до середньої школи
Жіноча середня освіта
жіночі гімназії
жіночі ліцеї
Стан освіти на теріях підросійської України
Реформи
середньої освіти
Право вступу до університету давали лише класичні гімназії
відмінене тілесне покарання
запроваджувалась єдина форма одежі
вища освіта
"Статут університетів"
Університетам дозволялась певна автономія
вибирання на конкурсній основі професорів
тощо.
право вибору вченою радою ректора
вузи зосереджувалися тільки в чотирьох великих містах:
Харкові
Одесі
Києві,
Катеринославі
Початкова освіта
початкові училища дозволялось відкривати органам місцевого самоврядування
повітові і губернські училищні ради
навчання низьке
Навчання обмежувалося
читанням слов’янською і російською мовами
початками арифметики
вивченням молитв
навчання велося російською мовою
Вихід в університет давали лише чоловічі класичні гімназії
освіта для жінок
єпархіальні училища
інститути шляхетних дівчат
жіночі гімназії
Жінки практично не мали доступу в університети і вищі технічні школи
для них організовувалися лише Вищі жіночі курси
Становлення освіти в УНР (1917-1920)
у травні 1919 р. "Положення про єдину трудову школу УРСР
загальноосвітній і політехнічний характер навчання
заборону релігійного виховання
запровадження безплатного і спільного навчання дітей обох статей з 8-ми років
введення в основу роботи школи продуктивної праці дітей
заперечувалися перевідні і випускні екзамени
не допускалися домашні завдання учням
поділ на класи замінювався поділом на групи за рівнем підготовленості дітей до певних видів занять
ліквідовувалася 5-бальна система оцінювання знань
Наркомос УРСР видав "Декларацію про соціальне виховання дітей"
визначалися основні принципи політики Радянської України у галузі освіти
трудового виховання
поєднання навчання і виховання у єдиному процесі
вказувала на необхідність виховання дітей в дусі комунізму
Окремі питання у документі трактувалися з позицій теорії
"відмирання школи"
основним підручником проголошувалося життя
недооцінювалася роль сім’ї у вихованні дітей
замість шкіл рекомендувалися дитячі будинки та дитячі комуни
У березні 1920 р.
затверджено українську радянську систему освіти
своїми завданнями та змістом утворювала єдину систему професійної освіти
Схема шкільної освіти за проектом Г. Гринька була такою
єдина трудова школа для дітей від 8 до 15 років
I концентр 4-річний – з 8 до 12 років
II концентр 3-річний – з 12 до 15 років
професійні школи
для молоді віком 15-18 років
дошкільні заклади соціального виховання для дітей від 4 до 8 років
дитячий будинок
комуна
дитячий садок
колонія
вищі навчальні заклади
інститут
академія
технікум
в Україні всі навчальні заклади, поєднуючись з виробництвом вже з першої ланки, утворювали єдину систему професійної освіти
в Україні інститут і технікум визнавалися як рівноправні вищі учбові заклади
в Україні трудова школа – семирічною
Боротьба укаїнського народу за національну освіту й рідну мову
«Громади»
В 1897 р. у Києві створено «Загальну Українську Демократичну Організацію»
функції
пропаганда української свідомості;
агітація по земствах за відкриття української школи;
підшукування посад для свідомих українців і українців на вакантні посади;
відкриття книгарень;
організація ювілеїв українських діячів.
видавнича справа, яку провадив видавничий гурток;
«ЗУДО»
піднесли розвиток української національної свідомості
«Просвіта»
у Львові 1868 р
організовувала в повітах філії
а в селах-читання і бібліотеки
видання українського букваря
друкувалася
шкільні підручники
наукові альманахи
популярна література
У східній Україні
Завданнями
видавати книжки, журнали, часописи українською мовою;
заводити бібліотеки, музеї, читальні, книгарні;
проводити публічні лекції, звіти, загальнопросвітні курси, літературно-музичні вечори, спектаклі, концерти, вистави;
заводити школи, стипендії, бюро праці, інші просвітні заклади;
оповіщати премії і конкурси за найкращі твори письменства та умілості.
педагогічний журнал «Світло»,
Завдання журналу:
спеціально .висвітлювати й розробляти питання про освітні потреби українського народу;
обслуговування потреб українського учительства;
розробляти теоретичні й практичні питання шкільного, позашкільного й сімейного виховання;
приділяти увагу шкільній хроніці;
допомагати усім заходам у справі народної освіти;
давати критику, бібліографію та огляд журналів.
боротьба за рідну школу
оформив і визначив основні напрямки розбудови
розвитку народної освіти в Україні
стимулював розбудження національної свідомості широких кіл пригнобленого українського вчительства
«Українське педагогічне товариство»
завдання
подавати членам товариства як моральну, так і матеріальну допомогу;
виступати з рекомендаціями по видавництву книжок і часописів;
підтримувати виховання, як в школі, так і в сім’ї на основі рідної мови;
підтримувати контакти з подібними товариствами австрійськими та зарубіжними.
займатися заснуванням українських шкіл;
народні будинки.
головні завдання
спектаклів
концертів
влаштування лекцій для населення
літературних вечорів
кіносеансів
Київський народний будинок
мав
свою їдальню
чайну
нічний притулок для приїжджих
амбулаторію
бібліотеку
В Харківському народному будинку
безплатна бібліотека
книжкова лавка
глядацький зал
Основне завдання
надання відвідувачам розумних розваг
Організація «Сокіл»
1894 р. у Львові
Головною своєю метою вона взяла фізичне відродження нації
видають спеціальну літературу з питань фізичного виховання і спорту
проводять спортивні вечори для української молоді
пропагують здоровий спосіб життя
започатковує
учительський гурток гімнастів для підготовки педагогічних кадрів з фізичного виховання