Please enable JavaScript.

Coggle requires JavaScript to display documents.

Школа і педагогічна думка кінця XIX - першої половини XX століття - Coggle…

- - - - висунула ідею самонавчання і самовиховання дітей
      - дітей не треба виховувати спеціально, слід дати їм можливість спокійно і поступово виховуватися й розвивати свої здібності самим.
      - Головне завдання вихователя - допомагати дитині в цьому, не нав'язуючи своїх думок і вимог.
      - в основі навчання і виховання мають бути лише інтереси дитини, її самостійність
    - - поставив перед школою завдання розвивати творчі сили кожної дитини, давати вихід дитячій фантазії через самостійний розвиток
      - провідну роль у навчанні він відводив "переживанням" дітей, здобуттю ними власного досвіду
    - - твори " Метод наукової педагогіки, що застосовується до виховання в "будинках дітей"
      - " Самовиховання і самонавчання в початковій школі"
      - висунула вимогу вивчення сутності дитини, яку потрібно виховувати
      - запровадилау практику шкіл систематичні антропологічні обстеження дітей.
      - школи повинні бути лабораторіями вивчення психічної діяльності дітей
  - - - тритомна праця "Лекції з експериментальної педагогіки"
      - вважав педагогіку експериментальною наукою, цариною діяльності якої є дослідження: фізичного й психічного розвитку учнівської молоді, її мислення, сприймання, відчуття та ін.; навчально-виховного процесу школи; індивідуальних особливостей учнів, їх інтелектуальних здібностей, обдаровань; дослідження праці вчителя під час навчання тощо, а також аналіз праці учнів з окремих предметів.
  - - - ідеал-"хороше життя"
      - вважав спадковим характер здібностей кожної дитини, тому був переконаний, що виховання повинно спиратися на ці спадкові дані й виходити з інстинктів та практичного досвіду дитини.
      - сутність виховання зводив до безперервного розширення цього досвіду
      - необхідного досвіду учні набувають передусім у процесі ручної праці, трудового навчання, яке він розглядав як елемент загальної освіти
      - він вважав, що дітям не потрібно систематичні знання, бо вони розсіюють їхню увагу, і висунув окремі теми, взяті з життя, яке діти прагнуть відтворити
      - головне завдання морального виховання- допомогти учням виробити моральну поведінку, навчити їх правильно обирати спосіб розв'язання ускладнень і з будь-якої ситуації мати для себе найбільшу користь
      - Мета морального виховання- виховання людей які вміють спрямувати свою соціальну енергію на службу соціальним інтересам
  - - - твори: "Професійне виховання німецького юнацтва", "Основна аксіома освітнього процесу", "Державно-громадське виховання німецької молоді","Що таке трудова школа?" та ін.
      - головне завдання школи- "громадянське виховання", тобто виховання людей у дусі беззастережної слухняності, відданості існуючій державі
      - був прихильником подвійної системи народної освіти
- - - - ПОЧАТКОВА ОСВІТА
        
        Початкова освіта з 1864 р. регламентувалась "Положенням про початкові народні училища". До початкових народних училищ відносились елементарні школи всіх відомств (церковнопарафіяльні, міністерські, земські, залізничні і ін.), міські і сільські, ті, що утримувались казною, товариствами або приватними особами).
        
        Із всіх існуючих початкових шкіл найкращими були земські школи, де вчителі використовували більш прогресивні методи навчання, а зміст навчання у них був дещо ширшим, що передбачав ознайомлення дітей з відомостями з географії, історії, природознавства.
        
        Новим, згідно положення, було те, що початкові училища дозволялось відкривати органам місцевого самоврядування (земствам, містам), товариствам і приватним особам. Запроваджувались колегіальні органи керівництва школами – повітові і губернські училищні ради. Де не було належних умов для відкриття окремих шкіл для хлопчиків і дівчаток, дозволялось їх спільне навчання.
        
        Вчителями могли бути або церковники (священики, дяки), або світські особи.
        
        Якість навчання у народних школах була низькою.
      - СЕРЕДНЯ ОСВІТА
        
        Реформа середньої освіти регламентувалась прийнятим у 1864 р. "Статутом гімназій і прогімназій".
        
        Перша жіноча гімназія (Фундукліївська) в Україні почала роботу 1859 року в Києві.
      - ВИЩА ОСВІТА
        
        Реформувалась і вища освіта. 1863 року було видано "Статут університетів", який виявився найбільш прогресивним із всіх університетських статутів дореволюційної Росії.
  - - - Рішення про введення утраквізму в школі було прийняте польським сеймом 1886 року. За цим рішенням основні предмети у школах викладалися польською мовою, а всі інші – рідною. Зовні це ніби забезпечувало рівноправність мов, але по суті було прикритою формою шовінізму.
- - - - а) займатися заснуванням українських шкіл;
      - б) підтримувати виховання, як в школі, так і в сім’ї на основі рідної мови;
      - в) подавати членам товариства як моральну, так і матеріальну допомогу;
      - г) виступати з рекомендаціями по видавництву книжок і часописів;
      - д) підтримувати контакти з подібними товариствами австрійськими та зарубіжними.