Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Розвиток педагогіки масової державної школи. Педагогічна діяльність і…
Розвиток педагогіки масової державної школи. Педагогічна діяльність і педагогічні ідеї І.Г.Песталоцці, І.Ф.Гербартом., А.Дістервегом.
Державні школи
Вся країна поділялась на шість учбових округів, два з яких Харківський і Віленський розміщувались на території України
-
-
Серед негативних рис реформи були багатопредметність навчання при його обмежених термінах, декларативність
програм, недостатнє фінансування навчальних закладів
Добре фінансувались лише гімназії і університети, де навчались, як правило, діти вищих станів
-
жіночі станові заклади – інститути шляхетних дівчат, які були першими середніми школами для жінок у всій Росії
-
Віленський округ
навчальні заклади хоч і діяли за новими статутами, але з деякими особливостями, які випливали з того, що дані території перед цим були під Польщею
-
після польського повстання 1830-1831 рр. у всіх школах округу запроваджувалося викладання лише російською мовою
Харківський округ
-
-
Перші гімназії відкрито у Харкові, Чернігові, Новгород-Сіверському, Полтаві, Херсоні, Катеринославі
історико-філологічний, фізико математичний, медичний, юридичний
І.Г.Песталоцці
“Лiнгард i Гертруда“ (1781-1787), “Як Гертруда вчить своїх дітей“ (1801), “Лебедина пісня“ (1826) та ін.
-
-
Спрямувавши свої зусилля на покращання життя селян, Песталоцці вважав, що виховання їх дітей повинно полягати у розвитку всебічної здатності до праці та “діяльної любові один до одного“
Народну школу Песталоцці бачив, передусім, як трудову
Підготовку дітей до праці він мислив собі у тісному поєднанні з їх фізичним, моральним і розумовим розвитком
висунув ідею поєднання навчання дітей з їх продуктивною працею, яку реалізував у “Нойгофі“
твердження, що моральні, розумові та фізичні сили людської природи (за його термінологією сили серця, розуму і руки) мають властивість до саморозвитку, до діяльності
-
-
Властиві кожній дитині від народження задатки сил і здібностей треба розвивати, вправляючи їх у тій послідовності, яка відповідає природному порядку та законам розвитку дитини
Метою виховання повинен бути різнобічний і гармонійний розвиток всіх природних сил та здібностей дитини
-
виділив три найпростіші елементи, з яких повинно починатися будь-яке навчання: число (одиниця), форма (пряма лінія), слово (звук).
І.Ф.Гербартом
вважав, що все психічне життя людини складається з “реалів“, основою яких є уява
Встановлював обмежені можливості (“поріг“) у розумовому розвитку людини і пізнанні нею світу, оскільки весь процес психічної діяльності зводив до механічних комбінованих видозмін уяви
Він критикував тих, хто будував педагогіку лише з досвіду, а також і тих, хто виводив її з філософських систем
-
агальна мета виховання, повинна полягати у досягненні гармонії волі з етичними ідеями і в розвитку багатостороннього інтересу
Процес виховання він ділить на три складові: керування дітьми, виховуюче навчання і моральне виховання
пропонував у системі керування такі засоби, як погроза, нагляд, наказ, заборона, фізичні покарання, як допоміжні засоби – авторитет і любов вихователя
-
чотири ступені навчання: виразність, асоціація, система, метод
-
відводив головне місце у навчальному плані вивченню древніх мов і математики, які, на його думку, найкраще дисциплінують розум
А.Дістервегом
-
вважав, що людська природа проявляє себе у задатках
-
Головну мету виховання він вбачав у гармонійному розвитку всіх можливих задатків людини для “служіння істині, красі i добру“
вважав, що правильно і розумно організоване виховання повинно будуватися з урахуванням трьох принципів: природовiдповiдностi, культуровiдповiдностi та самодіяльності
-
-
запропонував і обґрунтував розвиваючий (елементарний) метод навчання, який орієнтований на активність і самостійність учнів
-
Успішне навчання, на думку Дістервега, завжди носить виховуючий характер
Методика Дiстервега також передбачає здійснення навчання захоплюючим, цікавим
Все це можна досягти через: 1) різноманітність, 2) енергійність, 3) особистість вчителя
-