Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Розвиток школи і педагогічної думки Середньовіччя - Coggle Diagram
Розвиток школи і педагогічної думки Середньовіччя
Особливості освітньо-виховної практики та педагогічної думки в епоху Середньовіччя
Від часів Римської імперії вона унаслідувала християнську релігію в її західному різновиді відомому як католицизм. Християнська церква стала головною ідеологічною силою, яка визначала весь розвиток культури і освіти в цю епоху.
В основу релігійної ідеології було покладено розроблену церквою аскетичну доктрину, яка вчила байдуже ставитися до мирських благ i проявляти покірливість земним властям.
Людина розглядалася як гріховна істота, яка зобов’язана молитвами i праведним життям викупити первородний гріх.
В епоху, що розглядається, у Західній Європі склалися такі основні типи виховання й освіти:
церковне
Основний тип середньовічного виховання. Воно здійснювалося у християнських родинах i головним чином в церковних школах, які тоді були найпоширенішими.
У церковних школах проповідувався аскетичний спосіб життя і практикувалися суворі покарання, оскільки вони, як стверджувалося, сприяють спасінню душі, виганяють диявольське начало з людини, полегшуючи цим шлях до спокутування гріхів
Церковні школи, які призначались тільки для хлопчиків, ділилися на кілька різновидів:
монастирські
Монастирські школи, які відкривалися при монастирях, були
Внутрішні
1 more item...
Зовнішні
1 more item...
У зовнішніх монастирських та зовнішніх соборних школах навчання було подібним до освіти, яку давали парафіяльні школи.
соборні (або кафедральні)
Внутрішні
Зовнішні
парафіяльні
Ці школи виникали при парафіяльних церквах, утримувалися священнослужителями і призначалися для навчання дітей парафіян.
Навчали читати, писати, рахувати, а також церковного співу.
Освіта мала строго теологічний характер. Навчання будувалося переважно на запам’ятовуванні текстів із священного письма i коментарів до них.
рицарське
Одержували діти світських феодалів. Його метою було виробити у майбутніх лицарів кріпосницьку мораль, навчити вести себе у “вищому товаристві“ i дати вiйськово-фiзичну підготовку через часті озброєні сутички між феодалами.
“Сім лицарських чеснот“: уміння їздити верхи, плавання, володіння списом, мечем i щитом, фехтування, полювання, гра в шахи та вміння складати вірші й грати на музичних інструментах.
бюргерське
з’явилося у зв’язку з ростом міст i розвитком торгівлі у X-XI ст. та появою нового соціального стану – горожан
практичне
охоплювала основну масу бідного населення
Навчання праці, що було безпосередньою метою такого виховання, i сама праця здійснювались одночасно. Про елементарну розумову освіту дітей у даному випадку говорити не доводиться.
Для задоволення потреб в освіті міського населення виник новий тип навчальних закладів – міські школи. Ці школи були двох різновидів
Ремісники відкривали свої цехові школи
Купці відкривали свої гільдійські школи
У системі міського виховання загально-освiтня підготовка поєднувалась з професiйно- прикладною.
Виховання й освіта жінок
Дівчата знатного походження виховувались у сім’ях під наглядом матері i спеціальних виховательок, а також у пансіонах при жіночих монастирях.
Виховання дівчат, які належали до непривілейованих станів, обмежувалось набуттям навичок вести господарство, навчанням рукоділлю та релігійним настановам.
Схоластика і її вплив на зміст і методику навчання
Середньовічна філософія, представники якої ставили своїм завданням представити у вигляді наукоподібної системи релігійне вчення i обґрунтувати його посиланнями на авторитет батьків церкви та на священне письмо.
Поштовхом до її виникнення стало поширення у цей час єресей, коли релігійні постулати, які раніше сприймалися на віру, почали ставитись під сумнів і їм вимагали пояснення.
З’явилися теорії
Номалізм
Представники стверджували, що загальні поняття не існують окремо, а є лише назвами, абстракціями людського розуму.
Реалізм
Реалісти твердили, що загальні поняття виникли раніше від речей.
Позитивними сторонами схоластики було те, що вона оживила на деякий час релігійно-філософську думку, познайомила Європу з багатьма працями древньогрецьких і арабських мислителів.
Схоластика також розвивала формально-логiчне мислення, тренувала розум.
Схоластичне навчання вело до начотництва i догматизму.
Зі схоластикою пов’язаний пануючий у тодішніх школах катехізичний спосіб навчання (у формі запитань i відповідей). Це приводило до заучування учнями напам’ять готових визначень i до відмови від самостійного мислення.
У цілому схоластика стала перепоною поступальному розвитку науки, освіти й школи.
Розвиток університетської освіти в епоху Середньовіччя
Серед перших були засновані університети
Болоньї (1158 р., Італія)
Оксфорді (1168 р., Англія)
Кембриджі (1209 р., Англiя)
Парижі (1253 р., Франція)
Празі (1348 р., Чехія)
Кракові (1364 р., Польща) та iн.
Перші університети мали своє самоврядування i користувались певною автономією по відношенню до церкви, феодалів i міських магістратів.
Учні називались студентами, що з латинської означає старанно вчитися.
Викладачі об’єднувались в особливі організації факультети – здатність викладати той чи інший навчальний предмет.
Викладачі вибирали голову факультету – декана.
Ректором називали голову університету, якого також вибирали.
Шляхом виборів призначались й інші посадові особи.
З моменту виникнення університетів церква, користуючись монополією на навчання, постаралась підкорити їх собі. Для цього давала університетам різні привілеї та матеріальні допомоги, наводнювала їх своїми викладачами i навіть засновувала свої університети. Поступово церква добилася своєї мети, а богословський факультет стає найголовнішим.
Середньовічні університети мали звичайно 4 факультети:
богословський
Вчені-богослови прагнули примирити науку i релігію. Диспути, що тут організовувались, часто являли собою набір словесних суперечок i хитросплетінь схоластичної вченості, були відірваними від життєвих потреб.
юридичний
артистичний (або факультет мистецтв)
Був підготовчим i виконував роль середньої школи. Тут вивчали традиційні “сім вільних мистецтв“. Хто закінчував цей факультет, отримував ступінь “магістра мистецтв“, а також право вступати на інші три головні факультети.
медичний
Школа i педагогічна думка середньовіччя
Була пронизаною духом релігійної ідеології.
ЇЇ у певній мірі представляли думки про релiгiйно-моральне виховання, що знаходили своє вираження у богословській та філософській літературі.
У XII-XIII ст. почали з’являтися окремі керівництва по вихованню дітей вищої феодальної знаті. Одним з найбільш відомих таких творів є твір Вiнцента із Бове (XIII ст.) “Про настанови синам правителів i благородних людей“. Цей твір складали переважно великі уривки про виховання з різних джерел.
Типовим прикладом твору, написаного у схоластичному дусі, може служити “Дидаскаліон“ Гуго Сен-Вікторського (XII ст.) .