Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Соціальна боротьба: друге повстання рабів на Сицилії (Другий осередок…
Соціальна боротьба: друге повстання рабів на Сицилії
До 104 до н. е. Сицилія знову зробилася країною найжорстокішого рабства
З'ясувалося що багато вільнонароджених римських союзників знаходиться в рабстві
Публій Ліциній Нерва почав переглядати списки рабів та звільнив 800 рабів за короткий час, проте був підкуплений чи заляканий і припинив перевірку.
Становище рабів після попередньго повстання майже не змінилось
Початок повстання
Біля Гераклеї Мінойської 80 рабів влаштували змову і вбили свого пана — римського вершника Публія Клонія.
Після цього вони втекли з маєтку і зайняли гору в околицях міста де збирали військо
Нерва не мав достатньо сил щоб придушити повстання
Швидко кількість повсталих дійшла до 2 тис. осіб. 600 солдатів з гарнізону Енни, посланих Нервою, були розбиті. В руки рабів потрапило багато зброї. Кількість повсталих зросла до 6 тис. чоловік.
Повсталі обрали раду, а царем проголосили раба Салвія.
Сальвій розділив своє військо на три частини і наказав робити глибокі набіги по всій Сицилії
У Салвія утворилася кіннота більш ніж в 2 тис. вершників, а піхота зросла до 20 тис. вояків.
Салвій взяв в облогу місто Мурганція
Салвій взяв в облогу місто Мурганція з загоном у 10 тис., захопив табір рабів, але під час облоги міста вони завдали йому поразки
Другий осередок повстання
У західній частині острова в області Лілібея раб Афнінон підняв на повстання 200 рабів
Протягом 5 днів навколо Афініона зібралося більше 1 тис. осіб
Коли у Афініона зібралося військо в 10 тис. вояків, він зробив спробу захопити Лілібей але зазнав поразки
Згодом Афініон визнав Трифона царем, а себе - лише його головнокомандувачем
Столицею держави рабів була обрана Тріокала
Римський сенат,перекинув до Сицилії у 103 році до н. е. армію у 17 тис. легіонерів під головуванням претора Луція Ліцінія Лукулла.
Незважаючи на більш ніж подвійну перевагу сил (40 тис. у Афініона і 17 тис. — у Лукулла), раби були розбити втративши близько 20 тис. осіб. Поранений у ноги Афініон залишився на полі бою, а Трифон із залишками війська втік до Тріокалу.
Афініон повернувся до Тріокалу а згодом зайняв місце Трифона
Облога міста була доволі слабкою
Лише у 101 році до н. е. римський сенат зміг перекинути до Сицилії досить великі сили на чолі з консулом Манієм Аквілієм
Афініон загинув у бою, залишки війська виморені голодом під час облоги, а остання тисяча відправлені у гладіатори