Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
СТАНОВЛЕННЯ МАСОВОЇ ШКОЛИ І ПЕДАГОГІКИ(КІНЕЦЬ XVII-ПОЧАТОК XIX СТ.) (2.…
СТАНОВЛЕННЯ МАСОВОЇ ШКОЛИ І ПЕДАГОГІКИ(КІНЕЦЬ XVII-ПОЧАТОК XIX СТ.)
1. СТАН ШКОЛИ І ОСВІТИ УКРАЇНИ ПІСЛЯ ВХОДЖЕННЯ ДО СКЛАДУ РОСІЙСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
Входження до Російської держави означало для України втрату самобутності української освіти, набуття нею рис уніфікованої імперської системи.
Для дворянських дітей велике значення мало домашнє навчання.
Звичайною школою для українського народу залишилася парафіяльна. Політика, що проводилася російським самодержавством, призвела до загального падіння рівня освіченості та письменності в Україні.
Московський уряд намагався викорінити із школи українську культуру, рідну мову.
2. КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ У КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЬОМУ ЖИТТІ
Києво-Могилянська академія виникла 1632 року в результаті злиття Київської братської та Лаврської шкіл.
Братська школа виникла 1615 року на Подолі.
Лаврська школа
виникла 1631 року, її засновником став архімандрит Києво-Печерської Лаври Петро Могила.
Ця школа створювалась за зразком польських латинських шкіл вищого типу – колегій. Рівень навчання у ній був високим, оскільки вона укомплектувалась добре підготовленими з різних країн викладачами.
В колегії існував поділ на класи
Всього нараховувалось 8 класів:
– підготовчий (фара або аналогія),
– три молодші (інфіма, граматика, синтаксис),
– два середніх (поетика і риторика),
– два старших (філософія і богослов’я).
Повний термін навчання становив 12 років, у всіх класах навчалися один рік, у класі філософії – два роки, богослов’я – чотири роки.
Києво-Могилянська колегія
була загальноосвітнім всестановим закладом, в якому вчилися діти місцевої знаті, козаків, духівництва, міщан і селян.
вчилися український філософ, поет і педагог Григорій Сковорода, російський вчений Михайло Ломоносов, радник Петра I з питань освіти Феофан Прокопович і ін. видатні діячі.
Колегія готувала не лише національні наукові кадри, але й стала кузнею діячів науки для всієї Росії і інших слов’янських країн. Українські визначні діячі, вихованці і професори Києво-Могилянської академії сприяли розвитку освіти в Росії.