СТАНОВЛЕННЯ МАСОВОЇ ШКОЛИ І ПЕДАГОГІКИ(КІНЕЦЬ XVII-ПОЧАТОК XIX СТ.)

  1. РОЗВИТОК ПЕДАГОГІКИ МАСОВОЇ ДЕРЖАВНОЇ ШКОЛИ

2.ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ І ПЕДАГОГІЧНІ ІДЕЇ І.Г. ПЕСТАЛОЦЦІ, І.Ф.ГЕРБАРТОМ, А. ДІСТЕРВЕГОМ

В XIXст. утворюється класична педагогіка

І.Г. ПЕСТАЛОЦЦІ, (1746–1827) Johann_Heinrich_Pestalozzi

І.Ф.ГЕРБАРТ (1776 – 1841 рр.) Johann_F_Herbart

А. ДІСТЕРВЕГ (1790 – 1866 рр.) 1860er_Jahre_circa_unbekannter_Maler,_Ölgemälde_Porträt_Adolf_Diesterweg

Навчальна програма малих училищ відповідала першим двом класам головних училищ.

Зміст навчання мав загальноосвітній і реальний характер. Саме навчання у цих школах оголошувалось безстановим і безплатним.

Шкільна реформа 1786 р. мала на меті дати освіту, перш за все, міському населенню, що диктувалось потребами виробництва, розвитком торгівлі, а також намаганням царського уряду і церкви підпорядкувати собі третій стан, який народжувався.

На початку XIX ст. головні народні училища були реформовані у гімназії, а малі – у повітові училища.

Населення України негативно ставилось до головних і малих народних училищ.

Вони носили антинародний характер, тут заборонялась українська мова, ігнорувались народні традиції, звичаї. Ці школи стали знаряддям русифікації українського населення.

Враховуючи природу дитини, розробив основи економного і швидкого навчання - теорію елементарної освіти.

Основні праці І.Г.Песталоцці “ Лінгард і Гертруда ”, “ Лебедина пісня ”.

Розробив теорію навчання: описове, аналітичне, синтетичне з метою зробити учіння доступним для учнів і допомогти вчителям успішно викладати.

Надавав велике значення професійній підготовці вчителя

Дістервег створює чітку систему дидактики як “науки про загальні закони і правила навчання”.

Він виділяє 33 закони і правила навчання.

німецький педагог-демократ

видав педагогічний журнал "Рейнські листки для виховання і навчання"

"Записка 23"(1848)

обстоював ідею загальнолюдського виховання, тобто єдності, любові до всього людства і до свого народу. Головною метою виховання вважав гармонійний розвиток людини на основі принципів природовідповідності, культуровідповідності,самодіяльності

швейцарський педагог-класик

основну роль відводив вихованню, яке повинно забезпечити дітям поступовий, різносторонній і гармонійний розвиток природних задатків, здібностей, добру трудову підготовку, розвинути фізичні й духовні сили. В основу виховання поклав принцип природовідповідності, прагнув побудувати навчально-виховний процес на основі врахування особливостей психологічного розвитку дитини.

німецький філософ, психолог і педагог, послідовник Песталоцці

"Загальна педагогіка, виведена з мети виховання"(1806), " Підручник психології"(1816), "Психологія як наука, що заснована на досліді, метафізиці й математиці"(1824), "Нарис педагогічних читань"(1835) та ін.