СТАНОВЛЕННЯ МАСОВОЇ ШКОЛИ І ПЕДАГОГІКИ(КІНЕЦЬ XVII-ПОЧАТОК XIX СТ.)
- РОЗВИТОК ПЕДАГОГІКИ МАСОВОЇ ДЕРЖАВНОЇ ШКОЛИ
2.ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ І ПЕДАГОГІЧНІ ІДЕЇ І.Г. ПЕСТАЛОЦЦІ, І.Ф.ГЕРБАРТОМ, А. ДІСТЕРВЕГОМ
В XIXст. утворюється класична педагогіка
І.Г. ПЕСТАЛОЦЦІ, (1746–1827)
І.Ф.ГЕРБАРТ (1776 – 1841 рр.)
А. ДІСТЕРВЕГ (1790 – 1866 рр.)
Навчальна програма малих училищ відповідала першим двом класам головних училищ.
Зміст навчання мав загальноосвітній і реальний характер. Саме навчання у цих школах оголошувалось безстановим і безплатним.
Шкільна реформа 1786 р. мала на меті дати освіту, перш за все, міському населенню, що диктувалось потребами виробництва, розвитком торгівлі, а також намаганням царського уряду і церкви підпорядкувати собі третій стан, який народжувався.
На початку XIX ст. головні народні училища були реформовані у гімназії, а малі – у повітові училища.
Населення України негативно ставилось до головних і малих народних училищ.
Вони носили антинародний характер, тут заборонялась українська мова, ігнорувались народні традиції, звичаї. Ці школи стали знаряддям русифікації українського населення.
Враховуючи природу дитини, розробив основи економного і швидкого навчання - теорію елементарної освіти.
Основні праці І.Г.Песталоцці “ Лінгард і Гертруда ”, “ Лебедина пісня ”.
Розробив теорію навчання: описове, аналітичне, синтетичне з метою зробити учіння доступним для учнів і допомогти вчителям успішно викладати.
Надавав велике значення професійній підготовці вчителя
Дістервег створює чітку систему дидактики як “науки про загальні закони і правила навчання”.
Він виділяє 33 закони і правила навчання.
німецький педагог-демократ
видав педагогічний журнал "Рейнські листки для виховання і навчання"
"Записка 23"(1848)
обстоював ідею загальнолюдського виховання, тобто єдності, любові до всього людства і до свого народу. Головною метою виховання вважав гармонійний розвиток людини на основі принципів природовідповідності, культуровідповідності,самодіяльності
швейцарський педагог-класик
основну роль відводив вихованню, яке повинно забезпечити дітям поступовий, різносторонній і гармонійний розвиток природних задатків, здібностей, добру трудову підготовку, розвинути фізичні й духовні сили. В основу виховання поклав принцип природовідповідності, прагнув побудувати навчально-виховний процес на основі врахування особливостей психологічного розвитку дитини.
німецький філософ, психолог і педагог, послідовник Песталоцці
"Загальна педагогіка, виведена з мети виховання"(1806), " Підручник психології"(1816), "Психологія як наука, що заснована на досліді, метафізиці й математиці"(1824), "Нарис педагогічних читань"(1835) та ін.