Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Школа, освіта і педагогічна думка в Кіївській Русі (Виникнення й розвиток…
Школа, освіта і педагогічна думка в Кіївській Русі
Виникнення й розвиток письма у східних слов'ян
Найвищим досягненням було створення буквенно-звукової графіки письма, яка стала однією з основ виникнення шкільного навчання
Давня східнослов'янська язичницька культура була безписемною, знання, як правило, передавались усним шляхом
Глаголиця- це азбука, де звуки слов'янської мови передавалися грецькими буквами
885 року Кирило модернізував глаголицю, пристосувавши її до звукової системи східньослов'янської мови. Нову азбуку названо кирилецею.
Найважливішими чинниками, які сприяли зародженню і поширенню у кінці VII-IX ст. писемної культури у східних слов'ян були:
Становлення феодального способу виробництва
Піднесення ремесла і торгівлі, особливо зовнішньої
Зростання міст як центрів економічного, культурного і політичного життя
Виникнення перших державних утворень. У 882 році східньослов'янські князівства консолідуються в єдину державу- Київську Русь
Розвиток освіти й шкільництва в Київській Русі
До прийняття християнства перші школи були двох типів
Язичницькі школи, які задовольняють потреби язичніцької верхівки
Християнські школи
Перше офіційне свідчення про появу шкіл на Русі датується 988 р. і пов'язане воно з хрещенням Русі
Вслід за відкриттям школи Володимиром у 988 році де було 300 дітей, древні літописи зберегли про відкриття щє ряд шкіл на Русі. На XI ст. коли припадає період озквіту Київської Русі, тут склалась така система шкіл і виховання:
Школи " Книжного вчення"
Монастирські школи
Школи грамоти
Кормильство
Жіночі школи
Київська Русь досягла надзвичайно великих успіхів у поширенні грамотності і шкіл за станом освіти не поступалася західноєвропейськім країнам
Прикладом цьому є двірцева школа Ярослава Мудрого.іПричинами, які сприяли розповсюдженню грамотності й шкільництва на Русі, були:
Про освіту торбувалася не лише і не скільки церква, а й князівська влада
Навчання в школах проводилося рідною мовою
з Болгарії проникла і поширювалась кирило-мефодіївська писемна традиція
Існувала самоосвіта, майже невідома на Заході того часу
школа була відкрита для широких мас, хоч мова про всеобуч не йде
Школа в Київській Русі була доступна для дівчат
Давньоруські школи за своєю організацією були більш демократичними, тут дисципліна мала більш м'який характер, ніж у західноєвропейських школах
Педагогічна думка Київської Русі
Вперше педагогічна думка прослідковується у творах давньоруської літератури. Найдавніші пам'ятки, де піднімаються питання виховання і освіти, датуються XI ст
Серед них є твори перекладні і оригінальні. До перекладних належать
"Пчела"- складений у Візантії і перекладений на Русі, збірник цитат із святого письма, афоризмів і висловлювань отців церкви
"Златоуст"- збірка окремих промов і висловлювань отців церкви
"Ізборнік" Святослава 1073 р. - збірник текстів античної літератури пізнавального характеру з різних областей знань
" Ізборнік" Святослав 1076 р. - збірник статей, які мають виховний, повчальний характер
Найдавнішою літературною пам'яткою вітчизняного походження, у якій звучать питання педагогічного змісту, був філософсько-педагогічний трактат " Слово про закон і благодать".
Значне місце у вихованні дітей відводив ролі прикладу старших. Тактовно ілюструє свої настанови прикладами із власного життя
Розвиток шкільництва в Галицько-Волинській державі
Розвиток освіти був перерваний навалою орд Батия, що не дало можливості піднятися руським школам підвищеного типу до рівня західноєвропейських університетів
Про високий рівень освіти і культури в князівстві свідчить Галицько-Волинський літопис. Галицько=Волинська Русь мала добре розвинене приватне шкільництво духовного і освітнього характеру
Елементарна освіта представлена школою-дяківкою, що містилась за місцем проживанням учителя. Навчання починалося з 7 рокі. Не було чітко встановленого терміну навчання і початку року.
У школах єпископських кафдр і в окремих монастирських школах іноді давалась більш широка богословська освіта, що пояснюється тісними зв'язками Західно-Волинської Русі з західними державами
Рядові священики навчались в домашній школі свого матька або в монастирській. До їх освіти не ставились високі вимоги, але вони обов'язково повинні були бути грамотними
Методика гнавчання грамоті була такою ж як і в попередні століття Київської Русі. Дальшого поширення набула самоосвіта, роль якої прирівнюється до ролі бесід і диспутів видатних філософів з учнями