Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Школа, освіта і педагогічна думка в Київській Русі (Виховання дітей у…
Школа, освіта і педагогічна думка в Київській Русі
Виховання дітей у східних слов'ян
Слов'яни створили оригінальну, гуманну систему виховання, яка відображала досвід народу, соціальні взаємовідносини, всередині яких вона виникла і розвивалася.
Мета виховання у східних слов'ян - передача підростаючому поколінню трудових умінь, встановлених способів поведінки, релігійних уявлень, традицій, звичаїв, обрядів, а також підготовка мужнього воїна - захисника своєї землі.
У період матріархату та екзогамії дітей до 5-6 років виховувала мати, пізніше хлопчиків віддавали до спільних чоловічих жител, дівчаток - до жіночих, де їх наставниками ставали брати та сестри по матері.
У V-VI ст. поширюється велика патріархальна сім'я. Виховання дітей здійснюється за принципом родового колективізму.
Будинки молоді
З'явилися з утвердженням патріархату і моногамії
Старші члени роду допомагали дітям оволодіти прийомами праці, правилами полювання, виготовленням знарядь праці, навичками військових дій, а також передавали їм заповіти предків, моральні норми та ознайомлювали з родовими звичаями і обрядами
Тут утверджувались роль чоловіка - мисливця, воїна, та жінки - вмілої господарки, яка вміла прясти, ткати, за необхідності мусить дати відсіч ворогові
У VIII-IX ст. звершився перехід до сім'ї, яка склалася з чоловіка, дружини і їхніх дітей. Виховання стає переважно сімейним.
Виховання дітей чітко регламентувалося соціальними механізмами передачі досвіду. Основою моральних стосунків була общинна власність на засоби виробництва. Ідеологічною основою була язичницька релігія.
Велика увага приділялась фізичному вихованню та засвоєнню гігієнічних правил.
Етапи раннього виховання дітей
Період баяння (від народження до 1,5-2 років) - найбільша роль колискової пісні як основного засобу виховання
Період пестування (1,5-2 - 5 років) - дитячі ігри - важливий засіб виховання дитини
Період набуття трудових навичок (5-10 років) - важливу роль відігравала праця, звичаї і обряди.
Завершальний етап виховання - ініціації - фізичне, гігієнічне виховання
Виникнення й розвиток письма у східних слов'ян
Найвище досягнення східних слов'ян стало створення буквенно-звукової графіки письма, яка стала основою виникнення шкільного навчання
Предки східних слов'ян використовували особливі письмена "риски і різі". Їх вирізували на дереві, бересті, стінах і ін. Це письмо було примітивне і являло собою різновид піктографії
У IX-X ст. східні слов'яни вже використовували буквено-звукову систему письма, насамперед у релігійних цілях, для потреб торгівлі й ремесла. Такою системою письма була глаголиця.
Кирило модернізував глаголицю, пристосувавши її до звукової системи східнослов'янської мови. Нову азбуку названо кирилицею.
Чинники, які сприяли зародженню і поширенню у кінці VII-IX ст. писемної культури у східних слов'ян були:
Піднесення ремесла і торгівлі, особливо зовнішньої
Зростання міст як центрів економічного, культурного і політичного життя
Становлення феодального способу виробництва
Виникнення перших державних утворень. У 882 р. східнослов'янські князівства консолідуються в єдину державу - Київську Русь
Розвиток освіти й шкільництва в Київській Русі
До прийняття християнства перші школи були двох типів
Язичницькі школи, які задовольняють потреби язичницької верхівки
Християнські школи. Відомо, що християнство проникає на Русь задовго до його офіційного запровадження
З прийняттям християнства освтіа й шкільництво у Київській Русі прявило себе в існуванні різних типів шкіл
Школи "книжного вчення"
Школи підвищеного типу. Як правило, тут викладалося "сім вільних мистецтв". Ці школи готували своїх вихованців до діяльності у різних сферах державного, культурного та церковного життя.
Школи грамоти
Існували переважно в містах. Вивчали читання, письмо, лічбу і хоровий спів. Під час занять учитель працював з кожним учнем окремо або з невеликою групою учнів.
Монастирські школи
Головне завдання монастирських шкіл полягало в суворому аскетичному вихованні, зміст якого зводився до формування в ченців покори, терпіння, відмови від радощів земного життя.
"Кормильство"
Форма домашнього виховання дітей феодальної знаті.
Жіночі школи
Прикладом таких шкіл є жіноча школа, відкрита Ганною Всеволодівною (сестрою Володимира Мономаха) при Андріївській церкві у Києві (1086 р.). Пізніше такі школи були відкриті в Суздалі, Полоцьку та інших містах. Ряд джерел засвідчують високу освіченість жінок, особливо у князівських верхах. Це піднімало престиж Київської Русі в очах Європи.
Причини, які сприяли розповсюдженню грамотності й шкільництва на Русі, були:
Навчання в школах проводилось рідною мовою (слов’янською)
З Болгарії проникала і поширювалась кирило-мефодіївська писемна традиція
Про освіту турбувалася не лише і не стільки церква, а й князівська (світська) влада
Існувала самоосвіта, майже невідома на Заході того часу
Школа була відкрита для широких мас, хоч мова про всеобуч не йде
Школа в Київській Русі була доступна для дівчат
Давньоруські школи за своєю організацією були більш демократичними, тут дисципліна мала більш м’який характер, ніж у західноєвропейських школах
Педагогічна думка Київської Русі
Педагогічна думка Київської Русі фіксувалася і дійшла до нас у найрізноманітніших джерелах: у пам’ятках писемності та літератури різних жанрів, у творах образотворчого мистецтва, в засобах народної педагогіки (в усній народній творчості), в церковній та побутовій практиці тощо. Вона включала офіційні педагогічні концепції та народні педагогічні погляди.
Найдавніші пам’ятки, де піднімаються питання виховання і освіти, датуються ХI ст
"Пчела"
Мала на меті настановити читача "як жити християнинові".
"Златоуст"
Це збірка окремих промов і висловлювань отців церкви.
"Ізборнік" Святослава 1073 р.
В цілому призначений для розширення знань. Для історії педагогіки цінний тим, що тут зроблено спробу викласти основи тих наук, які складали зміст візантійської освіти.
"Ізборнік" Святослава 1076 р.
Збірник статей (44 статті), які мають виховний, повчальний характер. Повчання дано у різних формах: у вигляді притч, невеликих життєвих оповідань тощо.
"Ізборніка" 1076 р.
До "Ізборніка" Іоанн написав передмову, яку історики розглядають як окремий твір. Вона називається "Слово деякого калугера про читання книг" (калугер – монах). "Слово..." є першим вітчизняним педагогічним твором.
"Слово про закон і благодать"
Твір написаний київським митрополитом Іларіоном між 1037-1050 рр. має морально-патріотичне спрямування.
"Повчання дітям" Володимира Мономаха (1096 або 1117 р.)
Тут вперше у Європі було обґрунтовано необхідність переходу від релігійно-аскетичного виховання до виховання, яке пов’язане з практичними потребами людини. Значне місце у вихованні дітей відводив ролі прикладу старших. Тактовно ілюструє свої настанови прикладами із власного життя.