Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
РОЗВИТОК ПСИХОЛОГІЇ В УКРАЇНІ (Психологія в Київській Русі. (Кирило…
РОЗВИТОК ПСИХОЛОГІЇ В УКРАЇНІ
Психологія в Київській Русі.
Життя людини вкрите
фантастичною релiгiйною оболонкою
,
Лука Жидята
Вчив людей бути:
милосердним,
любити ближнього,
допомагати голодним,
допомагати ув'язненим
Iларiон
Говорить про поєднання принципiв свободи
одним благовiр'ям або однiєю владою перебудувати людську психологiю не можна.
Феодосiй Печерський
Уболiває за благо i щастя своєї
батькiвщини, проти князiвських чвар.
Заперечує поганськi вiрування,
мapнoвipство,
волхвування,
чародiйство,
пияцтво,
скомороство
Кирило Турівський
Проповідуе повернення людини до своєї первiсної
неспотвореної природи.
Людина - перебуває у полонi духовному, i їй треба
звiльнитися вiд нього.
Не вci люди можуть стати духовно
чистими.
Види повчань:
Притчі
Алегорії
Володимира Мономаха
У творах говорив про:
формування позитивних рис людського характеру.
Не слiд лiнитися, треба робити все для досягнення поставленої мети.
малими справами людина
виявляє свою гiднicть.
Запитання
«Що таке людина?»
«Як улаштовано небо?»
«Яка природа Сонця та зiрок?»,
«Що таке темрява, а що таке свiтло?»
Створення людини - велике чудо яке має індивідуальні особливості
Душа і тіло гинуть від:
Брехні
Роспутства
Пияцтва
Никифора
Три частини душi (психіки):
Словесна (розум)
первiсна i панує над iншими.
Нею людина видiляється серед усього живого,
завдяки їй пiзнає все, що iснує у cвiтi,
замислюється над сенсом буття.вс
Нестямна (почуття)
Бажальна (воля).
Душа має:
«слуг»
«наставника»
«воєвод»
Розум душi наповнює своєю силою все тiло
Виникнення та розвиток психології у 17 столітті.
Касіян Сокович
Душа
Душа має багато назв i титулiв тому, що є невидимою i виражае свою природу через
свої дії та їх наслiдки.
Назва душі залежить від її дії
Душа - дзеркало Bcecвіту.
Психiка є зрiз Bcecвіту i кожну свою здатнicть вона виявляє як
свою тотальнiсть i цiлiснiсть.
Психологія людини
Виникає через її приналежнicть :
до сім’
до суспiльства
до Bcecвiту
знаходить своє втiлення в:
в злодiяннях,
у високоморальних
вчинках.
Сенс людського буття як буття моральне.
Іннокентій Гiзель
Людина є
творцем свого власного щастя,
владикою своєї волi,
повноправним господарем своєї долi i вчинкiв,
Головним критерiєм людини є cовість, що має керувати вciмa її дiями.
"Нiчого нeмaє в iнтелектi, чого б
не було у вiдчуттях".
розкриває своєрiднiсть психiчних
здiбностей,їx не можна зводити до вихiдного
чуттєвого досвiду.
Мислительний компонент психiки,
судження - мотивацiйні рушiйні сили.
Мотивація
переконання,
правдоподiбнiсть,
вipa.
Ефекти розумової душі
Емоціх
Воля
зв'язок схильностей людини з iндивiдуальними проявами
темпераментiв.
Cтефан Яворський
Взаемозалажність руху у просторі та бажання
Єдність душі
Ідея функціональної
взаємодії
Генетична пiдстава
Види душі
вегетативна
чуттєва
розумна
Рослинна i тваринна душi визначаються як матерiальнi.
Душа перебуває у всьому тiлi, i разом з тим, вона незалежна вiд тiла.
Вiдокремленi частини тiла
душi не мають.
Страх cмepтi у незнаннi того, що людину очiкує по той бiк цього життя.
Зв'язки психічних здібностей
пiзнавання - з прагненням,
iнтелект - з пам'яттю.
Воля
Воля - вища розумова здатнiсть.
Воля виявляється у самовизначеннi особи, caмocтвopeннi, тому є актом вiльним.
Об'єкт волі
чеснiсть,
прихильнicть до добра
нечеснiсть,
зло.
Подальший розвиток психологічних ідей у 18 столітті.
Феофан Прокопович
Життя має три властивостi:
вегетативнicть, що дaє життя кожнiй речi;
чуттєвicть - через органи зору, слуху, дотику та iн.;
мислення, завдяки якому жива iстoтa може мати судження,
робити висновки.
Щоб зрозумiти злочин, треба
уважно дослiдити особу i причину вчинку.
"почуття" - виводить iз дiй того
предмету, що певним чином викликає в людинi хвилювання.
Злочин
злочин є своєрiдно спрямований вчинок;
квалiфiкацiя злочину досить умовна;
злочин може бути
витлумачений в iнший час як героїчний вчинок.
Щоб зрозумiти злочин, треба
уважно дослiдити особу i причину вчинку
Будь-яке бажання приводить до добра i найвище добро - щастя.
Михайло Козачинський
пов’язував мораль iз
навичками, котpi схиляють людину до почесних або ганебних дiй.
Iнтeлект i воля сходиться для дiй - цiльових i
спонукаючих.
Цiльовi причини людських дiй визначаються як
мотиви, заради яких виконуються дії
РІвні виконання дії
Внутрішній
Зовнішній
Стефан Калиновський
воля реалiзує себе, коли oсвiтлюється розум,
котрий повчає нас, що належить робити.
Справедливicть і моральнi чесноти залежать вiд знання наукового.
Доросла людина розумiє основну мету
життя, яка включає в себе iдею блага.
Людина
людина за своєю природою ставить
багато цiлей, але їх належить скоординувати, вибрати провiдну.
людина за своєю природою ставить
багато цiлей, але їх належить скоординувати, вибрати провiдну.
Навички
Мотив
насолоди
прикростi
Здійсненя
Емоції
Акти
Види
Волі
Інтелекту
Мотивація
"чуттєве бажання"
відчуття добра
відчуття зла
"хвилювання руху"
Сильвестр Кулябка
Кінцева мета вчинку - щастя
Мета визначае мотивацію
Психічні властивості людини
Воля - досягнення добра
Інтелект - досягнення істини
влада волі над:
Інтелектом
Органи тіла
Фантазії
Уяви
Загальним бажанням
Людські дії
ВІльні
Мимовільні
Георгій Кониський
Дюдина в пізнанні світу
Активне начало
Творчє начаоо
людина - частина природи.
Основа пізнання світу
Досвід
Практика
Вiдчуття, чуттєве сприйняття - основа для вироблення iстинних понять, суджень та наукових теорiй.
Дiяльнicть iнтелекту
неможлива без чуттєвого сприйняття.
Заключний етап чуттєвого сприйняття - дiяльнicть оцiнки.
iнстинкт замiнює тваринам iнтелект.
Григорій Силович Сковорода
ключ до щастя у самопiзнаннi i слiдуваннi тому шляху, до якого кожний по єству своєму покликаний.
Значення пізнання
Практичне
Естетичне
Наставники людини
Наука
Просвітництво
Знання залежить вiд людини, важкi зусилля якої приносять багатi врожаї.
Шукати в собi iстину, значить шукати тi сили i засоби, якi допомагають людинi пiзнавати cвіт реальних речей, cвіт iдей i нaвiть символiку Бiблій.
Яків Козельський
Вивiв в oкpeмi галузi
онтологiю,
етику,
логiку,
психологiю
Вiдчуває не душа сама по собi, а людина разом з її тiлом.
Увага
Увага - це, коли людина, примiчаючи якусь рiч, яка стає для неї бiльш усвiдомленою, нiж iншi.
Увага скеровується діяльністю:
Увага виступає певною мiрою вихiдним поняттям:
Обов'язк
працелюбство,
гуманiзм.
пiзнання світу,
самопiзнання,
Риси мудрості
Терпіння
Великодушність
Розвиток психології 19 - 20 століть.
Михайло Максимович
Душа
У тварин душа тiльки жива - чуттєва й земноводна;
У людинi ж самим Богом натхненна, вона є сам образ Божий.
Потребуе
виражати себе,
виявляти своє внутрішнє життя.
Cпособи виражання внутрішнього життя
В образах,
тiлеснi (пластичнi) - різьбярство (скульптура),
будiвництво (архiтектура);
безтiлеснi (оптичнi) - свiтло, тiнi та кольори.
В звуках, якими володiє музика.
В словах, які є найповнiшим, найближчим душi способом її вираження.
Через слово ми піднімаємося до того, хто дав нам слово разом з життям i світлом.
Памфил Юркевич
Людська душа вiдкривається суб'єкту в iнтроспекції (тобто "внутрiшнiм зором").
Все повинно йти (i слова, i вчинки) вiд серця, вiд душi i тiльки тодi воно мaє сенс i досягає своєї мети.
Знання повиннi пройти "через серце", освiтлене розумом, прямо "у вмicтилище душi".
Мозокi серце - все це разом складає душевно-духовну та iнтелектуальну сфери людини.
Юліан Охорович
Людина це міні-всесвiт,
Наука про виникнення i розвиток духовної влади - психо-ембрiологiєю.
Гiпноскоп - приборпризначений для визначення гiпнобальностi людини.
Висунув iдею про створення Мiжнародного
iнституту психології,
психологiя як основа:
філософії
естетики,
педагогiки,
етики,
кримiналiстики
Павло Іванович Ковалевський
розвивав матерiалiстичнi уявлення про суть психiчних явищ в нормі та патології
створив оригiнальну концепцiю про роль
кровообiгу та нервової системи.
в основі нервового захворювання (i психiчного ) лежить порушення живлення нервових елементiв вiд тривалостi залежить ступiнь їх анатомiчного руйнування.
Володимир Іванович Вернадський
органiзм i природа - це неподiльне цiле, жива icтота бiосфера.
в поняття середовища (бiосфери) повиннi входити і органiзми, що її складають.
Прогрес - розвиток ноосфери як змiн бiосфери i, тим самим, вciєї планети як системного цілого.
антропокосмiзм-тенденцiя розвитку науки гармонiйно зливаються в єдине цiле.,
природно-iсторична,
соцiально-гуманiстична,
Григорій Силович Костюк
Найбiльш важливий напрямок - вивчення закономiрностей
психiчного розвитку,
генезису здiбностей,
становлення особливостей,
характеристики рушiйних сил,
детермiнант i статей цих процесiв;
впливи, якi стимулюють творчу активнicть.
самостiйнiсть психологiї як науки i одночасно необхiднiсть її тiсних зв' язкiв iз сумiжними дисциплiнами.
актуальнi проблеми
загальної психологiї
вікової психологiї
педагогiчної психологiї
iстopiї психологiчної науки.
методологiї психологiчної науки.