Please enable JavaScript.

Coggle requires JavaScript to display documents.

ТЕХНОЛОГІЇ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ (Вальдорфська педагогіка (базується на…

- - - - Історія виникнення
        
        Перша вальдорфська школа була заснована у 1919 році у Штуттґарті, Німеччина
        
        школа була першою у Німеччині, у якій навчались діти усіх соціальних класів, обох статей, можливостей та інтересів.
        
        У Великій Британії у 1922 р.
        
        1928 - відкриття школи в Нью-Йорку
  - - - Створює передумову для всебічного гарного розвитку особистості. Розвиває приховані здібності, розкриває неповторний індивідум.
- - - - Мета і завдання:
        
        Головна мета школи Марії Монтессорі — постачати "харчі" для природного процесу саморозвитку, створювати довкілля, яке сприяє цьому.
        
        Виробити в дитині уміння користуватися наданими свободою і довірою.
        
        Навчити дитину якомога раніше здійснювати свій вибір.
        
        Допомогти дитині створювати і підтримувати навколо себе порядок.
        
        Створити умови для розвитку в дитини почуття любові й поваги до самого себе.
        
        Тренувати волю дитини в ранньому дитинстві, щоб ви робити цивілізовану поведінку в будь-якій ситуації.
        
        Навчити терпимого і шанобливого ставлення до всіх оточуючих.
        
        Навчити в ранньому дитинстві шанувати закон.
        
        У ранньому дитинстві сформувати культуру поводження з усіма навколишніми предметами.
        
        Навчити дитину в ранньому дитинстві самостійно планувати свою діяльність і досягати наміченого.
        
        сутність педагогічної теорії М. Монтессорі:
        
        1) виховання повинно бути вільним;
        
        2) виховання повинно бути індивідуальним;
        
        3) виховання повинно спиратися на дані спостережень за дитиною.
      - діти проходять певні етапи розвитку. З двох до чотирьох років — час порядку, дитина вимагає точного виконання всіх церемоній. Якщо батьки привчають її до порядку в цьому віці, то це залишається з нею на все життя. Приблизно з 3,5 до 4,5 років дітям подобається писати, а з 4,5 до 5,5 дітям подобається читати. Тільки до шести років діти "убирають" у себе запахи, кольори, звуки. Яким покажуть їй світ дорослі в цьому віці, таким" вона його і сприйматиме на слух, на зір, на запах. У 5—6 років дитина виходить із власного світу і перетворюється на активного дослідника довкілля і людей. У неї розвивається здатність до абстракції. В дев'ять років діти починають почуватися вченими, їм самим хочеться пояснити світ.
- - - - переваги:
        
        збільшується обсяг виконаної роботи за певний час; це досягається завдяки специфічному добору завдань для роботи в мікрогрупі, що в порівнянні з фронтальною та індивідуальною формами навчальної діяльності справді має значно більший обсяг;
        
        висока результативність у засвоєнні знань і формуванні умінь, що досягається шляхом забезпечення активності кожного окремого учня завдяки спеціально організованій взаємодії в мікрогрупі;
        
        формуються вміння співпрацювати;
        
        формуються мотиви навчання, розвиваються гуманні взаємини людей;
        
        розвивається навчальна діяльність, а саме: утворюються такі компоненти навчальної діяльності, як планування, самоконтроль, самооцінка.
        
        Мета й завдання технології
        
        Метою цієї технології є розвиток дитини як суб'єкта навчальної діяльності.
        
        Завдання
        
        поєднувати фронтальну, індивідуальну та групову форми навчальної діяльності.
        
        стимулювати моральні переживання взаємного навчання, зацікавленості в успіхові товариша;
        
        навчити дітей співпраці при виконанні групових завдань;
        
        формувати комунікативні вміння молодших школярів;
        
        формувати рефлексивні компоненти навчальної діяльності: цілеспрямованість, планування, контроль, оцінювання;
      - Вимоги до особистості педагога та його діяльності
        
        завдання мають бути проблемними, спонукати учнів до активності, до творчого мислення, до пошуку нових знань і нових способів дій;
        
        чітко формулювати пізнавальні завдання;
        
        уважно спостерігати за перебігом навчальної діяльності в малих групах;
        
        зосередити увагу на діяльності слабких учнів;
        
        заздалегідь інструктувати ланкових, спрямовувати їхню роботу в групі;
        
        не створювати ніякого змагання на швидкість виконання завдань.
- - - - проектна технологія мала низку суттєвих недоліків та ускладнень іще на етапі її запровадження. Так, надзвичайно складно сформувати особистісну зацікавленість учня у здобутті знань, бачення ним перспективи де і вони можуть знадобитись у житті. Зазначені "проблеми" мали бути з реального життя, знайомими та значущими для дитини, а для їх розв'язання необхідно було здобути й застосувати відповідні знання.
  - - - Сприяти виробленню учнем комунікативних навичок, тобто здатності працювати в різноманітних групах, виконуючи всілякі соціальні ролі (лідера, виконавця, посередника).
      - Навчити учнів здобувати знання самостійно, уміти застосувати їх для розв'язання нових пізнавальних і практичних завдань.
      - Розширити коло спілкування, ознайомити з іншими культурами, різними точками зору на одну проблему.
      - Виробити вміння запроваджувати дослідницькі прийоми: збирати необхідну інформацію, аналізувати з різних точок зору, висувати різні гіпотези, уміти доходити висновків.
- - - - Основою успішного навчання та формування творчої особистості є наявність трьох складових інтелектуальної діяльності, спрямованої на засвоєння чогось принципово нового:
      - високого рівня сформованості елементарних пізнавальних процесів;
      - високого рівня активного мислення;
      - високого рівня організованості й цілеспрямованості пізнавальних процесів.
      - Тож метою цієї технології є формування саме цих трьох зазначених складових інтелектуальної діяльності.
    - - Завдання:
        
        забезпечення сприйняття, пізнання й засвоєння учнем довкілля;
        
        вироблення учнем здатності до орієнтації та саморегуляції, формування особистого підходу до явищ, середовища, учинків.
        
        організація впливу дитини на довкілля;
    - - прискорювати темп уявних операцій, звертати увагу на глибину й чіткість їх усвідомлення, визначення головного, установлення причинно-наслідкових зв'язків, критичне ставлення до тексту.
        
        активізувати контроль за сприйняттям (незрозуміле, суперечливе, неправильне);
        
        правильно формулювати цільову настанову (відзначати, називати факти, усе, що підлягає засвоєнню; мати загальне уявлення про тему, яку потрібно вивчити; звертати увагу на новизну матеріалу; приділяти увагу критичному ставленню до підручників; прогнозувати);
    - - Вимоги до особистості вчителя
        
        Учитель, який творчо реалізує свої педагогічні здібності, розвиває й утверджує внутрішній потяг до самовдосконалення під час спільної праці формує в учнів:
        
        розвиває самостійність учнів як засобу їхнього інтелектуального розвитку;
        
        створює необхідну психологічну атмосферу підтримки й розвитку особистості.
        
        реалізує принцип переконаності учнів у дієвості й необхідності знань;
        
        навчає самостійно регулювати свою розумову діяльність, тобто визначати мету, виробляти стратегію дій щодо її реалізації, керувати процесом мислення;
        
        культуру навчальної праці;
        
        навчає таких прийомів мислення, як порівняння, узагальнення, класифікація, установлення причинно-наслідкових зв'язків;
- - - - Мета
        
        Мета впровадження дослідницької технології в навчанні – набуття учнями досвіду дослідної роботи в пізнавальній діяльності; об'єднання розвитку їхніх інтелектуальних здібностей, дослідницьких умінь, творчого потенціалу й на цій основі формування активної, компетентної, творчої особистості.
      - Завдання
        
        сформувати в учнів комплекс умінь запровадження дослідницьких прийомів, удосконалювати їхні дослідницькі вміння й навички;
        
        проводити дослідження під час ознайомлення школярів із окремими явищами, процесами, фактами;
        
        запровадити дослідницькі методи при вивченні предметів шкільної програми;
        
        розвивати інтерес до навчальних і наукових досліджень;
        
        вивчати й аналізувати індивідуальні особливості формування дослідницького досвіду учнів, його впливів на їхній інтелектуальний розвиток і виховання.
        
        розвивати дослідницьку складову у світогляді учнів;
  - - - Уже в середньовіччі філософи й педагоги предметом уваги обирали дослідницькі пріоритети в навчанні. Фр. Рабле і М. Монтень наполягали на необхідності засвоєння дітьми реальних і корисних знань, підкреслювали важливість для їхнього розвитку самостійних суджень.
      - Дж. Локк у навчанні приділяв увагу природному поясненню фактів, розвитку розуму учнів на основі заохочення їхньої допитливості, активності й самостійності роботи.
      - Ж.-Ж. Руссо виступав за те, щоб зробити дитину уважною до явищ природи, спроможною ставити запитання, доступні її розумінню, і надавати їй можливості самостійно відповідати на них.
      - В. Дістервег називав справжнім учителем того, хто віднаходить істину, тоді як поганий її підносить.
      - Л. Толстой довів, що особлива роль у становленні інтересу до навчання й розвитку пізнавальних здібностей дитини належить вивченню предметів у природних обставинах, спостереженням, дослідженням і формуванню висновків на їх підставі.
      - Дж. Брунер розробив метод творчого навчання "шляхом відкриття". Він довів, що запровадження методу навчання через відкриття здатне забезпечити активне перенесення знань у нові ситуації.