Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Лозовська О.А. Міжнародні політичні відносини (Політична наука…
Лозовська О.А. Міжнародні політичні відносини
Міжнародні політичні відносини — це відносини між державами, політичними партіями, громадсько-політичними організаціями і рухами, міжнародними організаціями та іншими суб'єктами політики на міжнародній арені. За такого розуміння міжнародних політичних відносин навіть суто економічні відносини між державами як політичними інститутами набувають політичного характеру. Політичний аспект, політичні відносини складають основний зміст міжнародних відносин.
Специфіка міжнародних політичних відносин полягає в тому, що:
порівняно із внутрішньо політичними вони мають ширший просторовий вимір;
дають характеристику взаємодії між двома й більше суб'єктами (державами,
об'єднаннями, блоками);
основними суб'єктами виступають народи, держави, політичні й громадські
структури;
їх прояв пов'язаний із широким спектром міжнародних норм і цінностей;
функціонування міжнародних політичних відносин переважно відбувається в рамках міжнародних політичних структур (система державних і недержавних стосунків соціальних(суспільних та політичних) інститутів, що виконують певні
політичні функції).
Головними діючим особами цих відносин є держави, політичні партії і рухи, різні міжнародні неурядові організації та інші суб'єкти. Ведуча роль тут по праву належить державі, оскільки саме вона здійснює зовнішню політику кожної країни, тобто визначає її загальний курс в міжнародних справах і регулює її відносини з іншими державами і народами
Міжнародні політичні відносини активно досліджуються аналітиками. Вироблено
низку концепцій, серед яких найпоширеніші:
Глобалістсько-футурологічні концепції, найхарактернішими рисами яких
виступають: майбутнє суспільство передбачається політично й економічно більш стабільним; визначальну роль у ньому відіграватимуть загальнолюдські норми й цінності; основою цього суспільства будуть структури громадянського суспільства. До цього напряму належить і концепція "життєздатного суспільства", у якій на перше
місце висувається необхідність посилити роль великих корпорацій, особливо транснаціональних (А. Міллер), зацікавлених груп і засобів масової інформації, які
разом зможуть обмежити ринкову стихію.
Загально методологічні теорії, до яких входять концепції:прагматизму й
політичного реалізму (Г. Моргентау), війни й миру (Р. Арона), теорія факторів (К.Райта), теорія рівноваги (Дж. Ліскі), світових систем (Й. Галтунг). Великий внесок у
теорію міжнародних відносин зробив американський теоретик Дж. Розентау. У своїх творах "Суспільна думка і зовнішня політика", "Національне керівництво і зовнішня
політика", "Драма політики" та інших розробляє цікаві й суперечливі аспекти міжнародних відносин. Дж. Розентау виводить поняття "порівняльні методи в теорії
міжнародних відносин". Для аналізу системи політичних процесів рівної спрямованості він пропонує концепцію планомірного управління та її елементи:
а) акції управління;
б) особи, які реалізують зовнішню політику;
в) цілі й об'єкти управління;
г) управлінські рішення;
ґ) можливості й засоби управління;
д) межіуправління;
є) взаємодія і результати управління в міжнародній політиці
Спеціальні концепції аналізу конкретних проблем міжнародних відносин. До них
належать: міжнародні системи, міжнародні структури, міжнародні конфлікти,національні й глобальні інтереси. У цю групу входить і концепція "загальної
безпеки".
Політична наука виділяє такі тенденції розвитку сучасних міжнародних відносин:
1) прискорене зростання технологій і комунікацій;
2) прискорення процесів модернізації економіки відстаючих країн;
3) зростання позицій країн і регіонів, які раніше не були на головних ролях (Європа,
Китай);
4) зменшення можливостей великих держав самостійно вирішувати складні
міжнародні проблеми;
5) збільшення політичної і економічної взаємозалежності держав і регіонів.
Глобалізація світових політичних процесів набирає прискорення. Вона має свої
передумови й фактори. Такими факторами є: створення технічної бази для міжнародних сполучень; інформаційна революція; інтерналізація капіталу;
зростаючий дефіцит природних ресурсів; демографічний вибух, особливо в малорозвинутих регіонах; екологічні загрози людству; розповсюдження зброї
масового знищення; посилення міграції населення.
Зовнішня політика - це дії, спрямовані на захист своїх національних інтересів,
поширення національних впливів і підтримання стосунків з іншими державами та міжнародними об'єднаннями