Феноменологічна теорія Карла Роджерса 
Карл Роджерс був надзвичайно важливим психологом в історії психології, визнаний одним з найбільших експертів гуманістичної психології та за його внесок у практику психотерапії з такими інноваціями, як клієнт-орієнтована терапія. Значна частина його внеску пояснюється його баченням того, як люди об'єднують реальність, щоб сформувати власне Я. І цей аспект особливо працював у так званій феноменологічній теорії Роджерса.
Фундаментальне поняття теорії Роджерса — «Я-концепція», що складається із сприйняття себе і своїх взаємин з іншими людьми, а також з цінностей «Я».
Сприйняття себе реального
Уявлення про те, якою би людина хотіла бути.
Феноменологічна теорія Роджерса грунтується на думці про те, що поведінка опосередкована внутрішніми елементами , як тенденція до оновлення та оцінки досвіду. Людина намагається знайти своє місце у світі, відчуваючи самореалізацію з ним і базуючи свою концепцію на особистому зростанні.
Згідно теорії К.Роджерса, основною рушійною силою функціо-нування особистості є тенденція до самоактуалізації, тобто потре-ба людини реалізувати свої природні потенційні можливості. Людиздатні визначати свою долю, вони відповідальні за те, які вони є,тобто свобода самовизначення закладена в їхній природі. Для людейприродно рухатися в напрямку дедалі більшої диференціації, авто-номності, зрілості.
Потреба в позитивній увазі інших робить людину вразливоюдо впливу соціального схвалення.
Потреба в позитивному самостав-ленні задовольняється, якщо людина вважає свою поведінку відпо-відною власній я-концепції.
У розвитку особистості, згідно теорії Роджерса, вагомим фактором є ставлення до особистості значущих людей, перш за все батьків.
Обумовлена позитивна увага.
Безумовна позитивна увага
У даному випадку дитина отримує від значущих інших повнеприйняття і пошану, а її я-концепція, що формується, відповідає всімприродним потенційним можливостям.
У цьому випадку дитина стикається з прийняттям одних і відхиленням інших форм поведін-ки. Позитивна увага подається з умовою. (Наприклад: «Я тебе лю-битиму, якщо ти будеш хорошим», а я-концепція дитини не відпові-дає природженим потенційним можливостям, зазнає тиску соціуму.У дитини формуються оціночні поняття про те, які з її дій і вчинківгідні пошани і прийняття, а які ні.
Залежно від того, яку увагу отримувала людина протягом життя,формується той або інший тип особистості. За Роджерсом, існує двапротилежні типи особистості:
«Повноцінно функціонуюча»
«Непристосована»
Даний тип отримувала безумовну позитивну увагу. Її ха-рактеризує схильність до екзистенційного способу життя (гнучкість,адаптивність, спонтанність, індуктивне мислення), організмічна до-віра (інтуїтивний спосіб життя, впевненість у собі), емпірична свобо-да (суб'єктивне відчуття свободи волі) і креативність (схильність достворення нових і ефективних ідей і речей).
Другий тип відповідає людині, що отримувала обумовлену позитивну увагу. Вона має умов-ні цінності, її я-концепція не відповідає потенційним можливостям,її поведінка обтяжена захисними механізмами. Вона живе згідно заздалегідь представленому плану, ігнорує свій організм, не довіряючийому, відчуває себе швидше керованою, ніж вільною, швидше кон-формною, ніж творчою.
З порушеннями я-концепції пов'язані основні форми психопато-логії особистості. Так, якщо поведінка людини не узгоджується з їїя-концепцією, вона відчуває тривогу, яка не повністю усувається їїпсихологічним захистом і спричиняє розвиток неврозу. При значнійневідповідності між «Я» і переживаннями захист може виявитися не-ефективним і я-концепція руйнується.
Відкриття Роджерса пов'язані не лише з новим поглядом на само-актуалізацію і самооцінку людини, але і з його підходом до психоко-рекції. Карл Роджерс стверджує, що основний бар'єр, який заважаєлюдям спілкуватись, - це природна тенденція обговорювати, оціню-вати, схвалювати чи засуджувати поведінку чи твердження інших.Створений ним напрямок психотерапії отримав назву клієнтцен-трована терапія, одним із принципів якої є безоціночне сприйняттяклієнта і його проблем.