Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Телескоп — прилад для спостереження віддалених об'єктів. Термін…
Телескоп — прилад для спостереження віддалених об'єктів. Термін «телескоп» також вживається для позначення астрономічних приладів для спостережень електромагнітних хвиль невидимих для людського ока (інфрачервоні, ультрафіолетові, рентгенівські, гамма- і радіотелескопи), а також для реєстрації відмінного від електромагнітного випромінювання (нейтринні та гравітаційні телескопи).
Великий бінокулярний телескоп (англ. The Large Binocular Telescope (LBT)) 
Високотехнологічне обладнання для сучасних астрономічних досліджень. Він представляє собою телескоп з двома велетенськими дзеркалами діаметром 8,4 метри.
Телескоп був побудований в жовтні 2004 року та побачив перше світло з єдиним на той час дзеркалом 12 жовтня 2005 року, яке дало змогу побачити NGC 891. Друге основне дзеркало було встановлене в січні 2006 року та стало до ладу в січні 2008 року.
Перші одержані зображення поєднали ультрафіолетовий та зелений колір та підкреслили масивні ділянки недавно сформованих гарячих зір. Друге зображення поєднало два темно-червоних кольори, щоб висунути на передній план більш гладкий розподіл старіших, холодніших зір. Третє зображення поєднало ультрафіолетове, зелене, глибоке червоне світло та показало структуру гарячих, прохолодних зірок у галактиці.
Космічний телескоп ,,Габбл“
Американський оптичний телескоп, розташований на навколоземній орбіті 1990 року. Спільний проект NASA і Європейського космічного агентства (ЄКА). Телескоп названо на честь Едвіна Габбла.
Телескоп «Габбл» — унікальна багатоцільова орбітальна обсерваторія, найбільша серед запущених у космос у XX сторіччі. Є першим апаратом із серії «Великі обсерваторії». Попри невдалий початок роботи (телескоп було запущено на орбіту із дефектом головного дзеркала) зусиллями космічної експедиції дефект вдалося майже повністю компенсувати, що надало змогу наблизитися до розрахункових характеристик. Подальші експедиції вдосконалили телескоп і за його допомогою здійснено багато важливих спостережень.
Телескоп працює і може використовуватися до 2030—2040. Його наступник James Webb Space Telescope (JWST) запланований до запуску в травні 2020
Великий телескоп Канарських островів
Телескоп-рефлектор обсерваторії «Дель Рок де лос Мучачос» на Канарських островах (о.Пальма, м. Лас Пальмас) в Іспанії. Телескоп має дзеркало діаметром 10,4 м, котре складається з 36 шестикутних сегментів, і передову технологію спостереження за космічними тілами. Став до ладу 24 липня 2009 р. і на той час був найбільшим у світі.
Серед завдань телескопа — спостереження за найвіддаленішими тілами Всесвіту з високим ступенем візуальної густоти, вивчення чорних дір. При цьому скорочуються тимчасові витрати на спостереження, що стало можливим завдяки його величезним дзеркалам, які збирають багато світла.
Космічний телескоп «Спітцер»
Космічний апарат наукового призначення, запущений НАСА 25 серпня 2003 року (за допомогою ракети «Дельта») і призначений для спостереження космосу в інфрачервоному діапазоні. Став четвертим і останнім апаратом із серії «Великі обсерваторії» (англ. Great Observatories).
За існуючою в НАСА традицією, телескоп було перейменовано після вдалого випробування 18 грудня 2003 року. На відміну від попередніх випадків, ім'я для SIRTF було обране не науковцями, а внаслідок обговорення широкою громадськістю. В результаті телескоп було названо на честь Лаймана Спітцера (Lyman Spitzer), одного з найславетніших астрофізиків 20-го сторіччя.
Космічний телескоп «Спітцер» вперше зафіксував достатньо світла від планет поза нашою сонячною системою, відомих як екзопланети, аби ідентифікувати молекули в їхніх атмосферах
Very Large Telesсope (VLT)
Комплекс із чотирьох окремих дзеркальних телескопів з апертурою 8,2 м кожен: Анту (Сонце), Куєн (Місяць), Меліпал (Південний Хрест) та Єпун (Венера), що працюють в оптичному діапазоні та утворюють величезний інтерферометр. ДВТ побудований та керується Європейською південною обсерваторією (ESO) на обсерваторії Паранал, що розташована на горі Серро Паранал (висота 2635 м над рівнем моря) в пустелі Атакама в північній частині Чилі.
До складу інтерферометра входять також 4 допоміжних пересувних телескопи з апертурою 1,8 м. Працюючи разом у режимі інтерферометра телескопи можуть досягти кутової роздільної здатності в 1 кутову мілісекунду, що еквівалентно відстані між фарами авто, поміщеного на Місяць, при його спостереженні із Землі. Телескоп почав працювати у 1998 році.
Гамма-обсерваторія «Комптон»
Космічна обсерваторія, що працювала на орбіті Землі з 1991 по 2000 рік і детектувала випромінювання в інтервалі від 20 кеВ до 30 ГеВ. Телескоп «Комптон» належав до програми НАСА «Великі оберваторії», запускався другим після телескопа «Хаббл». Обсерваторія складалася з 4 головних телескопів на одному кораблі, які спостерігають у рентгенівському та гамма-діапазонах, а також з різноманітних спеціалізованих приладів та детекторів. Він був виведений на низьку опорну орбіту висотою 450 км, щоб уникнути радіаційних поясів Ван-Аллена. На той час обсерваторія мала найбільше корисне астрофізичне навантаження (17 т).
Обсерваторія названа на честь Артура Комптона, лауреата Нобелівської премії з фізики 1927 року, нагородженим за відкриття ефекту, названому його ім'ям. Телескоп «Комптон» виготовлений компанією TRW (зараз Нортроп Грумман Аерокосмічні Системи) та запущений на космічному човнику Атлантіс (місія STS-37) 5 квітня 1991 року, пропрацював до 4 червня 2000 року. CGRO була міжнародним проектом, додаткові внески робили також Європейське космічне агентство та різноманітні університети.
-
-