Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ЗАЙНЯТІСТЬ ТА СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ…
ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ЗАЙНЯТІСТЬ ТА СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ
СУТНІСТЬ І РОЛЬ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
Глобалізація виявляється у розширенні проникнення компаній в еко-номіку зарубіжних країн за допомогою експорту, а в широкому значенні — за допомогою іноземних інвестицій у відкриття заводів з виробництва комплектувальних, у заснування виробничих підприємств або дочірніх фірм зі збуту продукції.
Глобалізація- це об’єктивний, необхідний процес, який супроводжує людство протягом його історії
Роль глобалізації у цьому процесі визначається теоремою Столпера –Самюельсона, згідно з якою збільшення відносної ціни товару дає можливість (у разі виробництва цього товару) підвищувати ціну окремого фактора, котрий інтенсивно використовувався, та знижувати її на той фактор, який не використовувався інтенсивно.
ПЕРЕВАГИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
Поглиблення міжнародного розподілу праці
Ефективне розподілення коштів і в кінцевому підсумку сприяння підвищенню якості трудового життя, розширенню життєвих перспектив населення (за нижчих для нього витратах)
Заощадження на масштабах виробництва, що потенційно може привести до зниження цін, отже, й до стійкого економічного зростання, підвищення рівнів зайнятості і життя
Підвищення рівня продуктивності праці в результаті раціоналізації виробництва на глобальному рівні і поширення передової технології, а також конкурентного тиску на користь безперервного введення інновацій у світовому масштабі
Сприяння вільному та широкому розповсюдженню капіталів, зростанню зарубіжних інвестицій, розширенню можливостей для розвитку інфраструктури, полегшенню контактів між людьми різних країн.
НЕДОЛІКИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
Взаємозалежність фінансових ринків
Зростання спекулятивних валютних потоків між державами та вторинних фінансових ринків
Платіжна і торговельна розбалансованість, які у сукупності значно обмежують можливість формулювання незалежної макроекономічної політики на національних рівнях
ГЛОБАЛІЗАЦІЯ І МОП
.
У зв’язку з нинішнім посиленням негативного впливу глобалізації на соціально-трудові відносини МОП зосереджує свою увагу, перш за все, на:
Контролі міжнародних трудових норм
Захисті прав людини
Рівності можливостей громадян
Сприянні зайнятості населення
Структурній перебудові
Поліпшенні умов життя
Захисті навколишнього середовища
У центрі діяльності МОП у сучасних умовах з новою гостротою постає проблема боротьби з безробіттям, сприяння розвитку продуктивної і вільнообраної зайнятості, прийняття новаторських рішень, які сприяли б поліпшенню соціального захисту умов праці, винайдення нових джерел зайнятості.
Для пом’якшення негативних наслідків глобалізації світової економіки в соціально-трудовій сфері 86-та сесія МКП 18 червня 1998 р. ухвалила Декларацію МОП про основоположні принципи і права у сфері праці й механізм її реалізації. В документі названо чотири базові принципи, яких повинні дотримуватися всі держави –члени МОП, а саме:
Свобода об’єднання і визнання права на ведення колективних переговорів
Скасування всіх форм примусової або обов’язкової праці
Заборона дитячої праці
Неприпустимість дискримінації в сфері праці й зайнятості
Важливим етапом у діяльності МОП в галузі зайнятості й безробіття була проголошена в 1969 р. Всесвітня програма зайнятості.
Всесвітня програма зайнятості передбачала підвищення рівня знань стосовно взаємозв’язку між політикою в галузі праці, з одного боку, і де-мографічними факторами – з іншого. Однак виконання її було незадовільне. Вона не вирішила гострих проблем зайнятості й безробіття
ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ТА УКРАЇНА
За сучасних умов принципового значення набуває проблема відкритості економіки України. Спеціалісти МОП, аналізуючи її, дійшли висновку, що в країнах з перехідною економікою, в тому числі і в Україні, економіка стала однією з найбільш відкритих
Саме за активної участі держави мають бути вирішені найскладніші питання:
Опрацювання і реалізація найраціональніших протекціоністських методів щодо захисту національного ринку праці
Підвищення рівня «закритості» окремих територіально-економічних зон, сегментів соціально-трудової сфери