Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Спроби царизму ліквідувати українську державність (Наступ на автономію…
Спроби царизму ліквідувати українську державність
Наступ на автономію
Гетьманство І. Скоропадського починалося в умовах терору й страху.Одразу ж після обрання для нагляду за гетьманом приставили стольника А. Ізмайлова, якого незабаром замінив Ф. Протасьєв
На початку 1715 р. вийшов царський указ:На кожну посаду обирали 2–3 чоловіки, а потім гетьман призначав одного з них. До козацькостаршинської влади почали обирати й іноземців
Трудові походи
Десятки тисяч українських козаків за наказами царя було кинуто на виконання тяжких примусових робіт за межами України.1716 р. 10 тис. козаків копали Волго-Донський канал біля Царицина; укріплення вздовж р. Тереку на Кавказі.
1721 2 тис. козаків на чолі з наказним гетьманом П. Полуботком було послано на будівництво Ладозького каналу.У Сулацький похід було відправлено 10 тис. козаків на чолі з миргородським полковником Д. Апостолом.
Становище народних мас
Майже всі роки гетьманування І. Скоропадського припадають на період Північної війни.В українських містах і містечках постійно перебували царські війська, утримання яких забезпечувало місцеве населення. У Гетьманщині впроваджувалося російське поміщицьке землеволодіння.
Царські укази 1720–1722 рр.
У 1720 р. вийшли два укази Петра І, які суттєво вплинули на політичне життя України. Першим було реорганізовано Генеральну військову канцелярію, унаслідок чого вона втратила фінансову та судову функції й виходила з підпорядкування гетьмана. Другий указ зобов’язував усе діловодство в адміністративних та судових установах вести російською мовою.
Малоросійської колегії. Вона мала керувати разом з гетьманом, а фактично цим знищувалася гетьманська влада.
На перетині інтересів
Петро І ставив українську торгівлю в рамки регламентованої загальнодержавної торгівлі.
Після Національно-визвольної війни землі перейшли в розпорядження держави. Населення на таких землях вважалося вільним, а села називалися вільними військовими.люди ставали підданими й відбували повинності на власників.цар робив рішучі кроки до ліквідації особливостей суспільнополітичного устрою України.
Малоросійська колегія
Колегія складалася з президента С. Вельямінова та шести російських штаб-офіцерів.
Протиборство
П. Полуботок видав універсал, яким упорядковував систему судочинства й застерігав старшину від зловживань.С. Вельямінов перебрав до своїх рук збір податків з усього населення України в царську казну.Указ від 16 квітня 1723 р. розширював повноваження Малоросійської колегії, Малоросійська колегія перетворилась на керуючий.
Депутація до столиці
У травні 1723 р. П. Полуботок спорядив депутацію до Санкт-ПетербургаВ історичних працях XVIII ст. наводиться текст промови П. Полуботка під час його зустрічі із царем, у якій він захищав права українського народу.
Ліквідація Малоросійської колегії
царські урядовці колегії за два роки (1722–1724) втричі збільшили розмір податків.Після смерті Петра І в Російській імперії на зміну сильній та стабільній владі прийшла епоха двірцевих переворотів.Верховну таємну раду у 1726 р. розпочати обговорення питання про обрання гетьмана і скасування або ж обмеження функцій Малоросійської колегії.
Відновлення гетьманства. Данило Апостол (1727–1734)
1 жовтня 1727 р. в Глухові 73-річного Д. Апостола обрали гетьманом.
«Рішительні пункти»
Вони складалися з указів, що суттєво обмежували автономію України.
Разом з обмеженням влади гетьмана втрачала своє значення й Генеральна військова канцелярія, оскільки вона перетворювалася з установи, що виконувала військові, адміністративні та судові функції, на технічну службу на чолі з писарем
Генеральна та полкова старшини
козаки мали обирати по два-три кандидати на генеральну старшину, яку призначав цар. Однак 16 грудня 1728 р. Верховна таємна рада затвердила список генеральної старшини, поданий Колегією закордонних справ.«Указні полковники» ігнорували гетьмана, порушували правові норми Гетьманщини.
Реформа суду
Укладення зводу українського права стало важливою справою Д. Апостола. Він створив комісію на чолі з І. Борозною, яка працювала 15 років і підготувала звід «Права, за якими судиться малоросійський народ» (1743).
Соціальна політика Данила Апостола
Гетьман уживав заходів, щоб козаків не переводили в посполиті, не використовували їх на приватних роботах старшини та адміністрації і щоб не брали з них незаконних податків. Д. Апостол розглядав селянство як замкнену верству, якій не дозволялося вписуватися в козаки ,твердо обороняв право селянина переходити від одного господаря до іншого.
Д. Апостол захищав від наступу старшини на права міст, видаючи так звані «оборонні» універсали.Водночас він узаконював монастирське й церковне землеволодіння, набуте до 1728 р.
Правління гетьманського уряду
Д. Апостол довго хворів і на початку 1734 р. помер.Правлінням гетьманського уряду, або ж Міністерським правлінням. Воно складалося із трьох росіян і трьох українців.князь О. Шаховський.Міністерське правління відразу ж провело перепис усього населення, щоб обкласти його податками й повинностями. Але й цього разу ліквідувати українську державність остаточно не вдалося.
Російсько-турецька війна (1735–1739)
На початку 30-х років XVIII ст. стало зрозуміло, що війна Російської імперії з Османською імперією невідворотна. 1735 р. розпочалася війна, 8 тис. козаків із Гетьманщини й Запорожжявирушили в Крим. невдалим.Але чорноморську проблему імперії не було розв’язано.
Подорож Єлизавети в Україну
У 1741 р. внаслідок двірцевого перевороту царський трон посіла дочка Петра І — Єлизавета.Єлизавета поїхала в Україну. Єлизавета пообіцяла відновити гетьманство за умови, щоб гетьманом був менший брат її чоловіка — Кирило Розумовський. У зв’язку з її приїздом у Києві заклали Андріївську церкву.
1745 р. було поновлено Київську митрополію. А 1747 р. проголошено царську грамоту про обрання нового гетьмана.