"Рибалка"- Петро Петрович Гулак-Артемовський. Робота Луговської А.

Тема

розповідь про те, як молодий Рибалка за наполегливими вмовляннями Дівчини-русалки пірнув у воду, намагаючись там продовжити своє життя.

Ідея

уславлення щирого почуття кохання, за допомогою якого можна звабити людину, змінити умови її життя.

Основна думка

кохання — зваба, що змушує людину без вагань пройнятися цим почуттям і насолоджуватися ним.

Жанр

малоросійська балада (за визначенням самого автора).

Віршований розмір

ямб

Композиція

Кульмінація: Рибалка встав, Рибалка йде, / То спиниться, то вп’ять все глибшенько пірнає!

Розв’язка: І більше вже ніде не бачили Рибалки!

Зав’язка: Аж гульк… з води Дівчинонька пливе, / І косу зчісує, брівками моргає!

Експозиція: На березі Рибалка молоденький.

Ознаки романтизму

тон балади, її мелодійність, емоційна наснаженість

національний колорит у зображенні Рибалки і Русалки

незвичайні картини природи

перенесення в літературу фольклорного жанру балади

наявність часто вживаних зменшувально-пестливих форм, лексика поезії

Художні засоби балади


Епітети: «сонечко і місяць… веселенькі, червоненькі», «темна ніч», «зрадний гак», «парубоцькеє серденько».

Порівняння: «вода-дзеркало», «Зо мною будеш жить, як брат живе з сестрою!»

Метафори: «Вода шумить… гуля», «рибка смик», «серце тьох», «серденько віщує»

Повтори: «Вода шумить!.. Вода гуля!.., «сумує…», «Гей, гей!».