"Рибалка"- Петро Петрович Гулак-Артемовський. Робота Луговської А.
Тема
розповідь про те, як молодий Рибалка за наполегливими вмовляннями Дівчини-русалки пірнув у воду, намагаючись там продовжити своє життя.
Ідея
уславлення щирого почуття кохання, за допомогою якого можна звабити людину, змінити умови її життя.
Основна думка
кохання — зваба, що змушує людину без вагань пройнятися цим почуттям і насолоджуватися ним.
Жанр
малоросійська балада (за визначенням самого автора).
Віршований розмір
ямб
Композиція
Кульмінація: Рибалка встав, Рибалка йде, / То спиниться, то вп’ять все глибшенько пірнає!
Розв’язка: І більше вже ніде не бачили Рибалки!
Зав’язка: Аж гульк… з води Дівчинонька пливе, / І косу зчісує, брівками моргає!
Експозиція: На березі Рибалка молоденький.
Ознаки романтизму
тон балади, її мелодійність, емоційна наснаженість
національний колорит у зображенні Рибалки і Русалки
незвичайні картини природи
перенесення в літературу фольклорного жанру балади
наявність часто вживаних зменшувально-пестливих форм, лексика поезії
Художні засоби балади
Епітети: «сонечко і місяць… веселенькі, червоненькі», «темна ніч», «зрадний гак», «парубоцькеє серденько».
Порівняння: «вода-дзеркало», «Зо мною будеш жить, як брат живе з сестрою!»
Метафори: «Вода шумить… гуля», «рибка смик», «серце тьох», «серденько віщує»
Повтори: «Вода шумить!.. Вода гуля!.., «сумує…», «Гей, гей!».