Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
політика гетьмана П. Скоропадського (досягнення ((Відновлення права…
політика гетьмана П. Скоропадського
досягнення
Відновлення права приватної власності та вільного підприємництва.
Налагодження діючого адміністративного апарату,реформування вищих органів судової влади в особі Державного Сенату. Створення нових органів охорони правопорядку - Державної варти
Жорстке державне регулювання промисловості, транспорту, торгівлі і зв'язку в умовах гострої економічної кризи, боротьба з анархією на місцях та дезорганізацією виробництва.
Налагодження нормального грошового обігу, вдосконалення грошової системи ; сформування державного бюджету, відкриття українських банків, акціонерних товариств і бірж тощо.
Організація чіткої кордонної і митної служби.
Намагання утвердити міцний середній клас селян-власників як соціальну опору гетьманату.
Прийнято закон про загальний військовий обов'язок та розроблено план організації армії,
Підписання прелемінарного (попереднього) мирного договору з Росією, за яким радянська Росія офіційно визнала Українську державу.
Подальші кроки щодо українізації народної освіти і підвищення авторитету державної української мови .
10 Суттєвий внесок у розвиток національної музичної, драматичної культури
Підвищено авторитет Православної Церкви, надання їй статусу Екзархату і автономії у складі РПУ; покладено початок Українській Автокефальній Православній Церкві.
прорахунки
Повернення поміщиків у свої маєтки і «вибивання» компенсації з селян за збитки, завдані маєткам.
Закон про засоби боротьби з розрухою сільського господарства, за яким дозволялося примусово використовувати в поміщицьких маєтках реманент селян. Невирішеність аграрного питання на практиці.
Закон про локаути ), тобто заборона страйків, що вело до значного обмеження демократизму. Збільшення тривалості робочого дня до 12 годин.
Зайняття чиновницьких посад росіянами , більшість в уряді були членами російської партії кадетів. Відновлення дореволюційної адміністративної системи, яка існувала за царату: повернення до губерній, повітів та волостей, скасування міського і земського самоврядування.
Помилкова ставка лише на багаті і заможні верстви населення, відсутність політичної гнучкості.
Не вдалося провести мобілізацію. Не спромоглися реалізувати власні плани зі створення достатньо боєздатної армії (вдалося створити лише 60-тисячне військо).
Заблокування конституційного процесу.
Велика залежність від німецько-австрійської військової адміністрації. Орієнтація лише на держави німецького блоку. Невдача спроб зав'язати відносини з країнами Антанти.
Засилля в Україні промонархічно настроєних росіян, які негативно ставились до незалежності Української держави, виступаючи з намірами відновлення «єдиної і неділимої» Росії.
Фактична відсутність реальної протидії деструктивним діям і пропаганді більшовицьких сил в Україні.
Прийняття Акта про федерацію з майбутньою небільшовицькою Росією тощо.