СОЦІОЛОГІЯ
СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА
СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
СОЦІОЛОГІЯ РЕЛІГІЇ, ЕТНОСОЦІОЛОГІЯ
СОЦІОЛОГІЯ СІМ*Ї, ГЕНДЕРНА
СОЦІОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ МОЛОДІ
СОЦІОЛОГІЯ ГУМАНІТАРНОЇ СФЕРИ
СОЦІОЛОГІЯ КОНФЛІКТІВ
ЕКОНОМІЧНА СОЦІОЛОГІЯ ПРАЦІ МЕНЕДЖМЕНТУ
ІСТОРИЧНІ ЕТАПИ СОЦІОЛОГІЇ
СУСПІЛЬСТВО. СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ
СОЦІОЛОГІЯ, ГРОМАДСЬКА ДУМКА, ПОЛІТИКА, ПРАВО
Функції соціології
прогностична
пізнавальна
описова
соціально-технологічна
соціально-управлінська
Фахові компетентності:
мотиваційно-ціннісна
Когнітивна
Операційно-діяльнісна:
Створення смислів:
Орієнтація на цінності
Інтерактивність
Передумови виникнення соціології:
Наукові
Економічні:
Політичні та соціальні:
Термін “соціологія” ввів у науковий обіг Огюст Конт.:
Однією з головних причин виникнення соціології є розвиток методичного апарату суспільствознавчих наук
Головна ідея “системи позитивної філософії” – вивчати суспільство так як вивчаємо природу
Головні принципи дослідження в соціології:
принцип свободи від оціночних суджень;
принцип роз'яснення отриманих дослідницьких даних;
принцип емпіризму – теоретичні положення та висновки мають бути підтверджені за допомогою спеціальних соціологічних методів;
Зміна політичного устрою в країнах Західної Європи.
Формування парламентської республіки у Франції.
Розвиток капіталізму та урбанізація.
Ускладнення структури суспільства та збільшення міського населення.
Соціальний запит на розробку “соціальних механізмів” управлінням настроями та поведінкою людей.
Спроба використання “наукового методу” при дослідженні соціальних процесів та розширення сфер його використання.
Формування уявлень про “науковий метод” як універсальний інструмент досліджень
Предмет соціології
Позитивний підхід (О.Конт):
закони суспільного розвитку
Об'єктивний підхід (Е.Дюркгейм):
соціальні факти
Суб*єктивний підхід (М. Вебер):
соціальна взаємодія
Узагальнюючий
підхід:
соціальні зв'язки
принцип свободи від оціночних суджень;
Основні етапи розвитку соціології
протосоціологічний
триває, починаючи з часів Стародавнього
світу до середини XIX ст.
академічний
котрий починається із середини XIX ст. і представлений плеядою відомих учених, таких, як: О. Конт, Г. Спенсер, К. Марк, Е. Дюркгейм та
новітній
Він починається з перших десятиліть XX ст. і триває дотепер.
Напрямки позитивізму
школа психології народів
інстинктивізм
«психологія натовпу»
теорії психоаналізу
Школи позитивізму
Органічна школа.
Географічна школа в соціології,
Расово-антропологічна школа
Соціальний дарвінізм
Школа німецької геополітики,
Питирим Сорокін як найвизначніший соціолог XX
Німецька формальна соціологія (Г. Зіммель та Ф. Тьонніс)
Макс Вебер як учений-енциклопедист
Еміль Дюркгейм – фундатор соціології як науки,
Герберт Спенсер як фундатор еволюціонізму
Огюст Конт як засновник соціології
Суспільство як цілісна соціальна система
як сукупність індивідів, в основі взаємодії яких лежать ті чи інші загальні
обставини (місто, село, колектив тощо);
як ієрархія соціальних позицій (статусів) особистостей;
як сукупність норм і правил, які регулюють поведінку елементів даної системи.
Соціальні групи класифікують:
за кількісним складом (від невеликих соціальних груп до суспільства в цілому);
за часом існування (від декількох днів до століть);
за об’єднувальним критерієм (спільність тих чи інших інтересів, цілей, симпатій, цінностей, які поділяються іншими членами);
за рівнем згуртованості та організованості (від неформальних груп до об’єднань і партій зі своїми програмами і статутами);
за характером діяльності (про- чи антисуспільної, спонтанної чи цілеспрямованої тощо);
Суспільство
як цілісна соціальна система
як сукупність норм і правил
як сукупність індивідів
як ієрархія соціальних позицій (статусів) особистостей
основні поняття
Соціальні відносини
Групова соціальна спільнота
Соціальна спільнота
Масова соціальна спільнота
Соціальний зв’язок
Соціальний інститут
Соціальні інститути
соціології інновації
види соціальної мобільності:
горизонтальна
вертикальна
внутрішньовертикальна
Сукупний індекс мобільності
Швидкість мобільності
Внутрішньогенераційна мобільність
Міжгенераційна мобільність
Інтенсивність мобільності
соціальні статуси:
статус вроджений (природний)
статус аскриптивний
статус здобутий (досягнутий)
Етносоціологія досліджує проблеми
етнічна зумовленість характерних рис культури та побуту соціальних спільнот;
етнічні впливи на формування ціннісних орієнтацій;
зв’язок національних чинників із особливостями соціальної структури, міграційної і трудової мобільності, урбанізації тощо;
соціальна детермінованість національної самосвідомості,
міжнаціональних відносин;
сутність міжнаціональних конфліктів;
етномовні процеси (білінгвізм тощо);
основні підходи до сутності етнічності як суспільногоявища.
Соціобіологічний підхід
Еволюційно-історичний підхід
Інструментальний підхід
Конструктивістський підхід
В. Хрущ пропонує принципи, яких потрібно дотримуватися при зіставленні різних націй:
Принцип обґрунтованості та достовірності.
Принцип порівняння та зіставлення значимих величин.
Принципи історично-гносеологічного підходу.
Принцип соціального підходу.
основні етнічні та
культурологічні ознаки нації:
Мова.
Політична та економічна діяльність на спільній території.
Релігія.
Процес етнізації або набуття етнічності особою
генетичне наслідування;
вплив родини, найближчого соціального оточення;
рівні соціології молоді
загально-методологічний, у межах якого молодь вивчається як суспільне явище;
спеціально-теоретичний, у межах якого молодь розглядається як специфічна соціально-демографічна група,
емпіричний, який дає фактологічний матеріал для аналізу молоді та її проблем.
Соціологія молоді досліджує такі проблеми:
загальні характеристики молоді як соціально-демографічної групи;
особливості різних вікових груп молоді;
соціальна специфіка молоді;
особливості різних етапів соціалізації та виховання;
формування й динаміка ціннісних орієнтацій;
особливості адаптації молоді в різних сферах життєдіяльності;
проблеми взаємодії різних поколінь;
девіантна поведінка молоді та її різновиди;
молодіжна субкультура.
Предмет соціології молоді охоплює такі аспекти:
вироблення понятійно-категоріального апарату для визначеннясутності молоді, специфіки її життєдіяльності в суспільстві;
аналіз стану та динаміки ціннісних орієнтацій молоді;
вивчення процесів формування політичних, моральних, професійних та естетичних інтересів і позицій;
вивчення чинників, які впливають на формування свідомості тареальної поведінки різних груп молоді;
визначення поняття «молодь» та встановлення її вікових меж;
Функціями соціології молоді є:
методологічна
теоретико-пізнавальна
прогностична
практична
управлінська
Об’єктом соціології сім’ї виступає сім’я у двох проявах:
як мала соціальна група, тобто певна форма взаємодії людей
як
соціальний інститут, що регулює відтворення людини
Предметом соціології сім’ї є закономірності та специфічні соціальні відносини, що виникають між сім’єю і суспільством, а також усередині сім’ї в процесі її становлення, функціонування і розвитку.
чинники макросередовища
Соціально-економічні умови й відносини, зумовлені ступенемрозвитку виробничих сил.
Соціальні умови й відносини, зумовлені соціальною структурою суспільства
Соціально-культурні (духовно-моральні) умови та відносини
Соціально-екологічні умови
Форма
шлюбу
Моногамія
Полігамія
Полігінія
Поліандрія
Груповий шлюб
між декількомасім’ями
шлюб між одним чоловіком і декількома жінками
шлюб між одним чоловіком та однією жінкою
шлюб між одним і декількома індивідуумами
шлюб між однією жінкою та декількома чоловіками
Конфлікт
це зіткнення протилежних цілей, позицій,поглядів
Компоненти конфлікуту
Предмет конфлікту
Суб’єкти конфлікту
Характер відносин між конфліктуючими сторонами
Види конфлікту
за формою
за наслідками
за ступенем виявлення
за напрямком впливу
за сферою розгортання
за способом розв’язання
за суб’єктами
Стадії розвитку конфлікту:
click to edit
специфічні риси
Економічна соціологія
інтегральна наукова дисципліна, яка досліджує соціальні процеси та явища, що відбуваються у сфері економіки.
До комплексу досліджуваних емпіричних об’єктів економічної соціології належать:
соціальні функції економіки;
соціальні аспекти економічних інститутів
форми регулювання економіки;
соціальні групи в економіці
міжгрупові відносини
Науковці
Т. Парсонса «Економіка та суспільство»
Т. Веблен
К. Маркса.
Т. Мальтуса «Досвід про закон народонаселення»
теорія економічного лібералізму А. Сміта.
Д. Рікардо, головна з
яких – «Основи політичної економії та оподаткування»
Ж. де Сісмонді,
М. Вебер розробив теорію соціальних інститутів
Е. Дюркгейма «Про розподіл суспільної праці»
Н. Смелзера «Соціологія економічного життя»
О. Конт,
Основними складовими, на що безпосередньо націлений науковий
аналіз, є:
соціально-трудові процеси
суб’єкти праці
соціальні інститути у сфері праці та управління
соціально-трудові відносини,
соціальне управління трудовими відносинами та процесами
Основні поняття
Правовий нігілізм
Специфіка соціології політики,
Соціологія політики
Предмет соціології політики охоплює соціальні аспекти
функціонування політичної сфери
соціологія права
Соціологія громадської думки
функції правової системи
комунікативна функція
інтегративна функція
регулятивна функція
охоронна функція
Функції та канали висловлювання громадської думки.
Оціночна функція.
Оціночна функція.
Діагностична функція.
Нормативна функція.
Виховна функція.
Експресивна функція.
Консультативна функція.
Функція тиску на владу.
Директивна функція.
правомірна поведінка
Протиправна поведінка
Правова бездія.
Матеріальна.
Інструментальна.
Соціально-правова активність.
Види соціологічного дослідження
За частотою проведення
За системою вибору одиниць об’єкта
За головною метою:
За масштабом:
– міжнародні;
– загально-національні;
– регіональні;
– галузеві;
– локальні.
Вибіркові
Монографічні
Суцільні
повторювальні:
разові
фундаментальні
повторювальні:
Фахові компетентності.
Інтерактивність
Інтеграційна
Операційно-діяльнісна
Мотиваційно-ціннісна:
Когнітивна
Створення смислів
Орієнтація на цінності
Види гіпотез:
3 огляду на завдання дослідження
За змістом
За рівнем аналізу
За послідовністю виникнення
Структура програми соціологічного дослідження:
- Методологічний розділ (Що?, Для чого робити?)
- Процедурний (методичний) розділ (Як?)
соціально значущі функції навчання і виховання, підпорядковані
суспільним потребам;
форми закладів освіти, їх певна організація і становище в
суспільстві;
групи осіб, які професійно забезпечують функціонування освіти,
певний статус цих осіб у суспільстві;
спеціальні методи освітянської діяльності – навчання, виховання;
свідомо поставлені цілі;
Соціальні функції освіти
Функція професіоналізації.
Функція взаємодії освіти з соціальною структурою суспільства.
Виховна функція системи освіти.
Функція загальноосвітньої підготовки.
Науково-дослідна функція освіти.
Системою основних ознак науки є:
безпосередня мета науки
прагнення отримати нове, істинне знання;
наукове знання має системний характер;
об’єкти науки неможливо звести до
реальних об’єктів,
наука має власну мову і засоби пізнання,
Принципи функціонування науки:
Принцип універсалізму
Принцип комуналізму (або все загальності)
Принцип безкорисливості вимагає служіння істині.
Принцип організованого скептицизму