Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Психологічна структура особистості ідеального вихователя - Coggle Diagram
Психологічна структура особистості ідеального вихователя
Функції сучасного вихователя
освітня
оздоровчо-профілактична
виховна
розвивальна
нормативна
просвітницька
комунікативна
інформаційна
координувальна
функцію рефлексії
діагностико-прогностична
планувальна
контролююча
Найважливішими ознаками педагогічної комунікабельності вихователя дошкільного закладу є:
позитивна емоційна тональність спілкування
потреба в спілкуванні з дітьми
домінуюче переживання відчуття задоволення від спілкування і організованого виховно-освітнього процесу
розуміння дітей, здатність установлювати індивідуальні і групові контакти
гуманізм і демократизм спілкування
уміння конструктивно розв'язувати міжособистісні протиріччя
естетика Спілкування
Успіх педагогічної діяльності значною мірою забезпечує професіоналізм вихователя - високу професійну кваліфікацію і компетентність, володіння ефективними професійними вміннями і навичками, способами успішного розв'язання професійних завдань. Основними його рисами є:
педагогічна ерудиція
обсяг необхідних знань, які вихователь застосовує у своїй діяльності для розв'язання педагогічних завдань
педагогічна інтуїція
швидке прийняття рішення педагогом з передбаченням подальшого розвитку ситуації без повного її аналізу
педагогічне мислення
практичність, конкретність, оперативність мислення, його логічність, системність гнучкість, оригінальність та креативність, здатність бачити процеси та явища в динаміці й розвитку
уміння організувати педагогічне спілкування
зробити його оптимально комфортним, сприяти розкриттю індивідуальності дитини, уміння викликати повагу, довіру в дітей, бути авторитетом у їхніх очах. Професіоналізм вихователя дітей дошкільного віку полягає передусім у глибокому усвідомленні значення періоду дитинства в житті людини та його самобутності, неповторності
основними педагогічними цінностями [сучасного] вихователя дошкільного навчального закладу мають стати: :
людські
дитина як головна педагогічна цінність і педагог, здатний до її розвитку, співпраці з нею, соціального захисту її особи, допомоги і підтримки її індивідуальності, творчого потенціалу
духовні
сукупний педагогічний досвід людства, відображений у педагогічних теоріях і способах педагогічного мислення, спрямований на формування особистості дитини
практичні
способи практичної педагогічної діяльності, перевірені практикою освітньо-виховної системи, педагогічні технології
особистісні педагогічні здібності
індивідуальні особливості особи педагога як суб'єкта педагогічної культури, педагогічного процесу і власної життєтворчості, які сприяють створенню особистісно-гуманної взаємодії.
До основних особистісних якостей педагога вчений відносить:
здатність усе життя вчитися, самовдосконалюватися
постійну орієнтацію на виховну діяльність
привабливий зовнішній вигляд
володіння майстерністю «емоційного зараження» та психологічного магнетизування
здатність до творчості
порядність, скромність, гордість, чесність, принциповість, дбайливість, повагу, гідність, благородство тощо
Права вихователя
на вільний вибір, розробку та застосування методик виховання і навчання
на підвищення кваліфікації в педагогічних ВНЗ
вимагати від керівника створення умов для організації навчально-виховного процесу
вимагати від керівника створення умов для організації навчально-виховного процес
Ставлення педагога до спілкування з учнями залежить від його комунікативних якостей. Воно може бути декількох типів.
Активно-позитивне ставлення
коли педагог відчуває спілкування з дітьми не як обов'язок, а як радість, прагнучи знайти додаткові можливості для нього
Пасивно-позитивне ставлення
педагогові подобається спілкування з учнями, але він не докладає спеціальних зусиль для його поширення, обмежуючись уроками та іншими необхідними заходами
Нестійкий тип ставлення
за якого все залежить від настрою педагога
Пасивно-негативне ставлення
педагог не любить спілкуватися з учнями і обмежує його рамками необхідного, розуміючи, що це є професійним недоліком.
Активно-негативне
за якого педагог не тільки не любить спілкуватися з вихованцями, але й пропагує таке ставлення серед колег. Він маскує небажання спілкуватися необхідністю вимогливості, суворості, дисципліни тощо (закономірності педагогічного спілкування розглядатимуться в окремому розділі)