Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Методики корекційної роботи при ринолалії - Coggle Diagram
Методики корекційної роботи при ринолалії
Система логопедичного впливу на дитину з ВНГП, розроблена А. Іпполітовою.
Логопеди визнають методику А. Іпполітової як ефективну за відсутності у дитини системних порушень мовлення.
Своєрідність цієї методики полягає в тому, що на тлі дихальних і артикуляційних вправ, розвитку кінестетичних відчуттів увага дитини зосереджується спочатку на артикуляційному укладі (артикулемі) звука, і тільки за умови її засвоєння пізніше підктючається голос
У системі вправ з розвитку артикуляційного праксису основним є використання фізіологічної взаємодії м'язових груп мовленнєвого апарату, тобто їх взаємообумовленість та взаємозалежність.
Зміст логопедичних занять передбачає
перевиховання фізіологічного дихання на мовленнєве;
відпрацювання диференційованого вдиху — видиху;
виховання довгого, плавного ротового видиху для реалізації голосних артикулем (без включення голосу) та фрикативних глухих приголосних;
диференціацію короткого і довгого ротового та носового видиху для формування сонорних звуків і африкат;
формування м'яких звуків, диференціацію й автоматизацію сформованих звуків.
Артикуляція звуків
Артикулеми голосних звуків рекомендовано формувати у такій послідовності: а, є, о,у,и,я,ю (завершує цю послідовність звук и).
Звуки я, є, ю формуються зі сполучення й та відповідного голосного звука (а, е, о, у).
Вважала, шо найефективнішим буде початок роботи з постановки щілинних ф і в, оскільки їх вимова не потребує підвищеної сили голосу, що не є бажаним для ослабленої дитини.
На основі ф і в, змінивши артикуляційний уклад, пропонується поставити с і ї (оскільки дитина вже може показати холодний струмінь повітря).
Спираючись на короткий, відривчастий ф, ф, ф. відбувається змикання і утворюється звук я, а від звука в можна поставити звук б. Незважаючи на відносну збереженість деяких звуків,
Методика корекції розладів голосу в разі ринолалії І. Єрмакової
Встановила вікові особливості функціональних розладів голосоутворення удітей і підлітків із природженими незрощеннями губи і піднебіння і, враховуючи це, запропонувала оригінальну систему постановки голосу у ринолаліків.
Автор методики звертає увагу на потребу у проведенні першого (доопераційного) етапу роботи з метою запобігання формуванню компенсаторних патологічних звичок і артикуляційної бази для розвитку мовлення.
В цей період передбачено доопераційну підготовку м'якого піднебіння до піднебінно-глоткового змикання після операції, по можливості запобігання дистрофії м'язів глотки, створення функціональних передумов для процесу нормального звукоутворення:
переміщення язика в ротовій порожнині вперед,
опускання його кореня і зміцнення кінчика,
активізація губ і щік,
запобігання ключичному типу дихання
Артикуляційну гімнастику і масаж органів артикуляції слід проводити щодня — 3—4 рази.по 5 хв.
Після оволодіння достатньо подовженим діафрагмально-реберним видихом логопед може приступати до постановки голосних звуків і вокальних вправ, починаючи з протяжної вимови голосних а-а-а, е-е-е на м'якому видиху в грудному регістрі. Пізніше підключаються звуки о, і, у, и.
Розвиток фонематичного слуху входить до кола завдань, які логопед вирішує в підготовчому періоді
Слід активно використовувати ігрові моменти з елементами звуконаслідування, ігри з включенням сюжетних елементів
Звуковимова
Основне, на думку автора, — добитися поліпшення комунікативної функції мовлення, задовольняючись на цьому етапі лише приблизною артикуляцією, звуками-аналогами.
починати потрібно з приголосних л, л', в, в', ф, ф', вимова яких краще диференціюється в складах, де приголосний стоїть в інтервокальній позиції — між двома голосними.
Надалі послідовність постановки приголосних може бути такою: п, п\ б, б', м, м \ с, с', з, з', т, т', д, д\ н, н\ ш, г, к, х, р, р'.
Усунення назалізації за Л. Вансовською
Слід починати не з традиційного звука а, а з голосних переднього ряду і та е (рос.), оскільки саме пі звуки дають змогу спрямувати струмінь видихуваного повітря в передній відділ ротової порожнини і укласти язик біля нижніх різців.
За цією методикою логопед під час роботи з дитиною говорить тихим голосом, з дещо висунутою вперед нижньою щелепою, з півусмішкою на обличчі, з посиленим напруженням м'я- кого піднебіння і м'язів глотки.
Спочатку проводять роботу з усунення назалізації голосних, потім здійснюють постановку сонорів (л,р), пізніше — щілинних і проривних приголосних (рос.).
Методику подолання гугнявості
з використанням режиму мовчання (вимови голосних про себе), вокальних вправ, спеціальних прийомів для зняття гримас і зайвого напруження м'язів шиї, плечового поясу.